Спецпроект

На TVi представлять проект про українців, які гинули разом із євреями

Сьогодні, 26 січня 2012 року напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, на телеканалі ТВі у програмі "Вечір з Миколою Княжицьким" буде представлений проект Центру юдаїки НаУКМА "Я сторож братові моєму".

До розмови запрошені співробітники Центру й учасники проекту: кандидат історичних наук Жанна Ковба та аспірант кафедри соціології НаУКМА Анна Васильченко.

Початок програми о 21:00.

Проект "Я сторож братові моєму" покликаний віднайти історії людей, котрих було репресовано або вбито разом з євреями, яких вони намагались врятувати в роки Голокосту.

Такі люди, можливо, більше за інших, заслуговують на те, щоб їхні історії знали, а імена пам’ятали. Проте героїчні вчинки цих людей мало відомі загалу, адже про них майже немає кому розповісти.

Імена цих людей не потрапляють і до списків Праведників народів світу, оскільки однією з важливих умов надання цього звання є безпосереднє свідчення врятованих. В цих історіях ані рятівники, ані жертви геноциду свідчень не залишили.

В рамках проекту зібрано вже більш ніж 120 таких історій – і це тільки початок роботи.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.