Спецпроект

На TVi представлять проект про українців, які гинули разом із євреями

Сьогодні, 26 січня 2012 року напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, на телеканалі ТВі у програмі "Вечір з Миколою Княжицьким" буде представлений проект Центру юдаїки НаУКМА "Я сторож братові моєму".

До розмови запрошені співробітники Центру й учасники проекту: кандидат історичних наук Жанна Ковба та аспірант кафедри соціології НаУКМА Анна Васильченко.

Початок програми о 21:00.

Проект "Я сторож братові моєму" покликаний віднайти історії людей, котрих було репресовано або вбито разом з євреями, яких вони намагались врятувати в роки Голокосту.

Такі люди, можливо, більше за інших, заслуговують на те, щоб їхні історії знали, а імена пам’ятали. Проте героїчні вчинки цих людей мало відомі загалу, адже про них майже немає кому розповісти.

Імена цих людей не потрапляють і до списків Праведників народів світу, оскільки однією з важливих умов надання цього звання є безпосереднє свідчення врятованих. В цих історіях ані рятівники, ані жертви геноциду свідчень не залишили.

В рамках проекту зібрано вже більш ніж 120 таких історій – і це тільки початок роботи.

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.