Спецпроект

1973: день студента в Афінах - танк переїздить через демонстранта

17 листопада 1973 року військова хунта придушила студентське повстання в Політехнічному універі Афін. Це стало початком кінця режиму полковників. Загиблі студенти сьогодні вшановуються як герої на державному рівні.

День студента в Греції є не просто приводом влаштувати вечірку чи вшанувати загиблих 1939 року від рук нацистів чеських студентів, в честь яких і встановлено це міжнародне свято.

У грецької академічної спільноти є з цього приводу свій мартиролог, і то досить великий. В сутичках під час повстання проти військової хунти "режиму полковників" загинуло 24 людини і сотні були поранені.

На цьому відео - ранній світанок 17 листопада. О третій ночі військові вже прорвали барикаду Політехніки, де забарикадувалися студенти з виготовленою в лабораторіях вузу підпільною радіостанцією, і взяли вуз штурмом.

Для пролому у воротах університету теж було використано танк - ось 10 секунд цієї хроніки. В Афінах було введено воєнний стан.

Стихійна демонстрація, яку ви бачите - швидше акт відчаю. Тим радикальнішим є жест невідомого юнака, який лягає перед бронемашиною на асфальт. І виживає.

Повстання "Політехніон" стало початком кінця військової хунти. Влітку наступного року вона була змушена передати владу цивільному уряду. Грецькі вузи отримали екстериторіальність - туди тепер не пускають поліцію. 

А грецькі студенти досі тримають владу у тонусі.



Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.