Спецпроект

1973: день студента в Афінах - танк переїздить через демонстранта

17 листопада 1973 року військова хунта придушила студентське повстання в Політехнічному універі Афін. Це стало початком кінця режиму полковників. Загиблі студенти сьогодні вшановуються як герої на державному рівні.

День студента в Греції є не просто приводом влаштувати вечірку чи вшанувати загиблих 1939 року від рук нацистів чеських студентів, в честь яких і встановлено це міжнародне свято.

У грецької академічної спільноти є з цього приводу свій мартиролог, і то досить великий. В сутичках під час повстання проти військової хунти "режиму полковників" загинуло 24 людини і сотні були поранені.

На цьому відео - ранній світанок 17 листопада. О третій ночі військові вже прорвали барикаду Політехніки, де забарикадувалися студенти з виготовленою в лабораторіях вузу підпільною радіостанцією, і взяли вуз штурмом.

Для пролому у воротах університету теж було використано танк - ось 10 секунд цієї хроніки. В Афінах було введено воєнний стан.

Стихійна демонстрація, яку ви бачите - швидше акт відчаю. Тим радикальнішим є жест невідомого юнака, який лягає перед бронемашиною на асфальт. І виживає.

Повстання "Політехніон" стало початком кінця військової хунти. Влітку наступного року вона була змушена передати владу цивільному уряду. Грецькі вузи отримали екстериторіальність - туди тепер не пускають поліцію. 

А грецькі студенти досі тримають владу у тонусі.



Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.