Спецпроект

1987: літак Руста робить посадку на Червоній площі біля Кремля

День радянського прикордонника 1987 року став початком кінця слави "залізної завіси". А Червону площу в Москві почали називати "аеропортом Шереметьєво-3".

19-річний німецький юнак з Гамбурга Матіас Руст на легкому літаку "Сесна-172Б Скайхоук" увійов у повітряний простір СРСР, обдурив систему протиповітряної оборони (а іноді бюрократична машина просто не встигала реагувати на повільний літачок) і приземлив свою машину на головній площі Радянського Союзу.

Здивованим туристам він повідомив, що прилетів до Михайла Горбачова з місією миру. Для комуністичної влади це був шок. У відставку пішов міністр оборони Соколов, командувач ППО Колдунов, чимало армійських чинів нижчого рангу.

Руст відсидів 14 місяців у СІЗО і був помилуваний указом президії Верховної Ради СРСР.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.