Спецпроект

1994: так починаються війни. Перша чеченська. ВІДЕО

11 грудня 1994 року президент РФ Борис Єльцин підписав указ "Про заходи з забезпечення законності, правопорядку і громадської безпеки на території Чеченської республіки".

В той же день об'єднані війська Міноборони і Внутрішніх військ МВС Росії увійшли на територію Чечні.

Так почалася Перша чеченська війна, в результаті якої загинули десятки тисяч мирних мешканців і солдатів. Серед них були і українці.

Це відео зняте 31 грудня 1994 і 1 січня 1995 року - в день, коли російські війська дійшли до Грозного і розпочали штурм столиці. Тут майже немає сенсаційних кадрів вуличних боїв і трупів. Грозний ще не зруйновано так, як це буде через кілька тижнів.

Тут ми бачимо цілком обивательське прагнення зберегти мирне життя, що стрімко витікає з квартир у палаючих багатоповерхівках.

Тут ми бачимо війну, яка щойно прийшла.

Тут усе тільки починається. Життя людей на цьому відео зміниться безповоротньо, хоч вони й намагаються затримати минуле.

Через 20 років тут, у Грозному, все інакше. Немає цих будинків. І, напевно, цих людей.

Дивіться також інші матеріали за темою "Війна"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.