3 березня 1918

1918: армія України (до Дня Збройних сил)

Підбірка кінохроніки 1918 року. Парадна зйомка - політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести". Вітаємо курсантів, бійців і командирів зі святом!

Сьогодні - день Збройних сил України. Він не приурочений до переможної битви або хоча б легенди про неї, просто цього дня у 1991 році Верховна Рада прийняла закон "Про Збройні сили України".

Цього ж дня, 6 грудня 1919 армія УНР розпочала Перший Зимовий похід - успішний партизанський рейд тилами ворожих військ. Затиснуті між червоними, поляками і білогвардійцями, наші бійці не здалися в полон і зберегли армію.

Бої за Коростень у січні 1919-го. Спогади офіцера Армії УНР

Перший Зимовий похід "патріотичні сили" згадують не так часто, як Другий, який завершився невдачею - бо звикли прославляти героїчні поразки, ніж перемоги.

"Історична Правда" пропонує підбірку кінохроніки за участю бійців українських підрозділів 1918 року. 

"Промайнуть відомі і не дуже кадри з дефіляди Синьожупанників (3 березня 1918 р.), - пише юзер UkrainianHistVideo, який опублікував цю хроніку, - з параду Лубенського сердюцького кінно-козачого полку (вересень 1918 р.) та Січових стрільців армії УНР (18 грудня 1918 р.)". 

Солдат Армії УНР. Одяг і зброя (ФОТО)

Це - парадне відео. Політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести".

Сучасних солдатів і офіцерів вітаємо з їхнім святом.

Дивіться також усі матеріали ІП за темою "Армія"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".