Спецпроект

1997: смерть принцеси Діани

Це відео - перше повідомлення у прямому ефірі BBC про смерть принцеси Валійської в ніч з 31 серпня на 1 вересня 1997 року. Розлучена Діана розбилася в машині у тунелі на набережній Сени в Парижі.

Разом із нею загинув іще один пасажир - єгипетський кінопродюсер і багатій Емад ед-дін Мохаммед аль-Фаєд - і водій машини Анрі Поль, найманий працівник аль-Фаєда.

На цьому відео кореспондент у Парижі розповідає, що Діана в реанімації, і її стан "можливо, викликає дещо більше занепокоєння, ніж було повідомлено офіційно". Обтічними словами він наче готує британського глядача до новини про смерть члена королівської родини, коли його перебиває ведучий:

"Агенція Франс Пресс із посиланням на джерело в британському уряді повідомила, що принцеса Валійська померла. Ця інформація наразі ніким не підтверджена". "Я маю жахливе відчуття, що так воно і сталося, - сумно згоджується кореспондент.

Як це часто буває, коли несподівано гинуть впливові і багаті смертні, їхня трагедія стає сюжетом для обговорення менш впливовими і багатими. Діаноманія заволоділа світом як мінімум на рік.

Прихильники теорії змови теж не стояли осторонь. Пояснень, чому "мерседес", за кермом якого був Анрі Поль, на швидкості 105 км/ч врізався в опорну колону тунелю, вистачало.

Говорили про якийсь "фіат уно", який нібито підрізав машину Діани, про фотоспалахи папараці і навіть про умисне вбивство, здійснене британськими спецслужбами на замовлення принца Чарльза.

Про те, що водій перед поїздкою вживав алкоголь, а ніхто з пасажирів не скористався ременем безпеки, говорили менше.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.