Спецпроект

1997: смерть принцеси Діани

Це відео - перше повідомлення у прямому ефірі BBC про смерть принцеси Валійської в ніч з 31 серпня на 1 вересня 1997 року. Розлучена Діана розбилася в машині у тунелі на набережній Сени в Парижі.

Разом із нею загинув іще один пасажир - єгипетський кінопродюсер і багатій Емад ед-дін Мохаммед аль-Фаєд - і водій машини Анрі Поль, найманий працівник аль-Фаєда.

На цьому відео кореспондент у Парижі розповідає, що Діана в реанімації, і її стан "можливо, викликає дещо більше занепокоєння, ніж було повідомлено офіційно". Обтічними словами він наче готує британського глядача до новини про смерть члена королівської родини, коли його перебиває ведучий:

"Агенція Франс Пресс із посиланням на джерело в британському уряді повідомила, що принцеса Валійська померла. Ця інформація наразі ніким не підтверджена". "Я маю жахливе відчуття, що так воно і сталося, - сумно згоджується кореспондент.

Як це часто буває, коли несподівано гинуть впливові і багаті смертні, їхня трагедія стає сюжетом для обговорення менш впливовими і багатими. Діаноманія заволоділа світом як мінімум на рік.

Прихильники теорії змови теж не стояли осторонь. Пояснень, чому "мерседес", за кермом якого був Анрі Поль, на швидкості 105 км/ч врізався в опорну колону тунелю, вистачало.

Говорили про якийсь "фіат уно", який нібито підрізав машину Діани, про фотоспалахи папараці і навіть про умисне вбивство, здійснене британськими спецслужбами на замовлення принца Чарльза.

Про те, що водій перед поїздкою вживав алкоголь, а ніхто з пасажирів не скористався ременем безпеки, говорили менше.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.