Спецпроект

1997: смерть принцеси Діани

Це відео - перше повідомлення у прямому ефірі BBC про смерть принцеси Валійської в ніч з 31 серпня на 1 вересня 1997 року. Розлучена Діана розбилася в машині у тунелі на набережній Сени в Парижі.

Разом із нею загинув іще один пасажир - єгипетський кінопродюсер і багатій Емад ед-дін Мохаммед аль-Фаєд - і водій машини Анрі Поль, найманий працівник аль-Фаєда.

На цьому відео кореспондент у Парижі розповідає, що Діана в реанімації, і її стан "можливо, викликає дещо більше занепокоєння, ніж було повідомлено офіційно". Обтічними словами він наче готує британського глядача до новини про смерть члена королівської родини, коли його перебиває ведучий:

"Агенція Франс Пресс із посиланням на джерело в британському уряді повідомила, що принцеса Валійська померла. Ця інформація наразі ніким не підтверджена". "Я маю жахливе відчуття, що так воно і сталося, - сумно згоджується кореспондент.

Як це часто буває, коли несподівано гинуть впливові і багаті смертні, їхня трагедія стає сюжетом для обговорення менш впливовими і багатими. Діаноманія заволоділа світом як мінімум на рік.

Прихильники теорії змови теж не стояли осторонь. Пояснень, чому "мерседес", за кермом якого був Анрі Поль, на швидкості 105 км/ч врізався в опорну колону тунелю, вистачало.

Говорили про якийсь "фіат уно", який нібито підрізав машину Діани, про фотоспалахи папараці і навіть про умисне вбивство, здійснене британськими спецслужбами на замовлення принца Чарльза.

Про те, що водій перед поїздкою вживав алкоголь, а ніхто з пасажирів не скористався ременем безпеки, говорили менше.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.