1986: перше повідомлення про аварію на ЧАЕС по радянському ТБ

Ці кілька фраз диктора програми "Время" - перша офіційна інформація про аварію в Чорнобилі. Вона прозвучала 28 квітня, коли про страшну катастрофу говорили на всіх західних медіа, а в СРСР почали поширюватися страшні чутки. 14 секунд скупого оголошення.

Аварія на 4-ому енергоблоці ЧАЕС сталася в перші години суботи, 26 квітня, а повідомили про неї тільки увечері в понеділок.

Сам факт оприлюднення такої інформації, яка в СРСР зазвичай приховувалася, був безпрецедентним для Радянського Союзу, і став одним із перших проявів горбачовської "гласності". Програма "Время" була головним кремлівським новинним рупором - якщо в ній щось показувалося, це було санкціоноване з самої партійної верхівки.

Однак навіть ця інформація була надзвичайно скупою. "Відбулася аварія... Є постраждалі... Вживаються всі необхідні заходи... Створено урядову комісію". Для прикладу: американський телеканал ABC за кілька годин спромігся на детальніший сюжет.

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Коротеньке повідомлення тільки ще більше підігріло чутки. Олії у вогонь підливали новини на західних радіостанціях короткохвильового діапазону, культура слухання яких розвинулася в СРСР з 1970-их.

Крім "ворожих голосів", інформацію можна було отримати і з соціалістичного табору. Пам'ятаю, як у Чернігові (80 км до АЕС) мій батько, прослухавши польське радіо, сказав мамі "Страху нема, все пішло на захід" (що не завадило йому принести з роботи дозиметр і заміряти всі кутки нашої "хрущовки").

Потім батько переказав почуте від поляків у дворі - і за кілька днів пів-Чернігова говорило про "добре, що був вітер зі сходу". У школі тиждень давали замість молока томатний сік і просили закривати вікна і щодня мити підлогу.

Тим часом у Києві люди виходили на першотравневу демонстрацію. Все це поєднувалося з панікою - поїзди, автобуси і літаки штурмувалися батьками, котрі хотіли порятувати дітей від загадкової радіації, яка з "мирного атома" раптом перетворилася на смертельну загрозу.

Зрештою влада зважилася на черговий безпрецедентний крок: до людей звернувся сам голова ЦК КПРС. Це сталося аж 14 травня, через 18 днів після катастрофи.

Горбачов визнав, що 299 людей госпіталізовано з променевою хворобою різного ступеню важкості, семеро з них померли.

Читайте також:

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.