1989-91: фільм Сергія Буковського "Україна: точка відліку"

Фільм Сергія Буковського "Україна: точка відліку" присвячений 20-літтю незалежності. Це блискуча робота. Подивіться її - чи ви цікавитеся історією, чи синематографом. Якісне, справжнє документальне кіно. По ТБ його показали тільки один раз.

Так буває в нашому інформаційному середовищі - коли справді вартісна річ проходить непомітною. В українському телеефірі фільм був показаний ТРК "Україна" 24 серпня 2011 року. І все.

На міжнародному фестивалі Docudays у Києві глядачі влаштували овацію на титрах. На фестивлі World Media Festival у Гамбурзі "Точка відліку" отримала золоту статуетку в номінації "Документальний політичний фільм".

У Стамбулі на фестивалі доктелефільмов "TRT Documentary Awards" стрічка втрапила у фінал із 160 претендентів. Були покази в Колумбійському Університет, в Кембріджі і Лондоні.

Але це фільм у першу чергу не для іноземних глядачів. Це фільм для нас.

Просто подивіться його - прямо зараз. Не пошкодуєте.

1989-1991 роки: напружений сюжет, багато ексклюзиву, грамотні експерти, унікальні архівні кадри, прекрасна натурна зйомка.

Незалежність: як воно було в 1991 році і як буде у 2021-му. Спогади

Режисер Сергій БУКОВСЬКИЙ розповів "Історичній Правді", як знімальній групі вдалося знайти в архівах те, що не знайшли інші:

- Тут немає жодних секретів. Зазвичай використовують 10-15% того, що є в архіві. Інакше кажучи, все беруть із верхньої полиці. На нижню найчастіше немає і часу, і бажання.

Це копітка робота. Ще в свою студентську пору, працюючи асистентом, я займався відбором в архівах у Красногорську (Росія) і в Києві. Просто знаю, де що лежить.

Хроніку 60-річчя Щербицького я запримітив ще в перебудову. У нас на Солом'янці. Це не фільм, а просто незмонтований матеріал: поцілунки, підношення, знову обійми і поцілунки... і так хвилин 20-30!

Складніше за все шукати звичайне життя людей, атмосферу часу. Як і в цьому фільмі, так і в "Війні. Український рахунок", ми в буквальному сенсі збирали архів по крихтах. З такою ж проблемою колись стикався великий Михайло Ромм у "Звичайний фашизм" - тисячі кілометрів пропаганди, і крихти цієї правди.

1990: мітингові пристрасті в Києві. Так закінчувалася УРСР. ВІДЕО

Якщо говорити про "новітню історію", то після 1993-го року в кіноархіві практично нічого немає. Те, що зберігає телебачення, більшою частиною - офіціоз або фільми про "зірок" :) Вони теж називаються в програмі документальними.

Якщо через 20 років хтось захоче знімати фільм про сьогоднішній день, то з архівами йому не пощастить...

Дивіться фільм "Точка відліку":

Частина 2

Частина 3

Частина 4

Частина 5

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.