1991: офіціоз програми "Время" про ГКЧП, Горбачова і Кравчука

Запис головної новинної програми СРСР "Время" від 19 серпня 1991 року. В офіційному рупорі Кремля - несподівана вставка з репортажем про опір диктатурі. Є також Леонід Кравчук, який за три хвилини розмови так і не сказав, підтримує він путчистів чи ні.

З нагоди річниці спроби перевороту в СРСР "Історична Правда" представляє запис ефіру програми "Время" - головних новин Радянського Союзу.

19 серпня 1991 року "яструби" в радянському керівництві спробували усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова і припинити проголошену ним "перестройку" - демократизацію країни. Завдяки рішучій позиції керівника соціалістичної республіки Росія Бориса Єльцина спроба путчу (існують конспірологічні версії, що вона була узгоджена з Горбачовим) провалилася.

Крім драматичних нот у проголошуваних дикторами програмних документах Державного комітету з надзвичайного стану (Государственного комитета по чрезвьічайному положению - ГКЧП), цей запис цікавий ще кількома речами.

Посередині ефіру раптом з'являється репортаж про москвичів, які виступили проти ГКЧП і будують барикади. Показують Єльцина, який говорить про... державний переворот. Страшні путчисти забули поставити відданих їм людей (якщо такі люди, звичайно, були) для контроля над телебаченням.

Бацила горбачовської перебудови вразила і ньюсрум головних державних новин - головред програми "Время", грузин Ольвар Какучая пропускає в ефірі репортаж Сергія Мєдвєдєва, в якому ГКЧП виглядає дуже непривабливо. Уявляєте, зараз щось подібне на ТРК "Россия" чи нашому Першому національному?

"Увімкнули свою камеру без особливого сподівання втрапити сьогодні в ефір" - каже Мєдвєдєв, але в ефір усе ж таки втрапляє, розповідаючи на всю країну про сотні людей, які готові ризикувати своїми життями, аби ГКПЧ не отримав влади. "Вільнюс нас навчив", - кажуть люди.

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі. ВІДЕО

За цей репортаж Какучаю і Мєдвєдєва звільняють з роботи. За кілька днів вони повертаються з тріумфом, отримавши нагороди від Єльцина. Мєдвєдєв зараз очолює гігантський приватний продакшн "Останкіно", випускає телефільми на історичну тематику.

На 35-ій хвилині випуску програми "Время" від 19 серпня 1991 року транслюється запис із Києва, де голова Верховної Ради Української РСР Леонід Кравчук за кілька хвилин розмови примудряється говорити багато, але не сказати головного - підтримує влада України гекачепістів чи ні.

Дивіться також:

Початок кінця. Радянський Союз помирав під "Лебедине озеро"

15% українців вважають, що перемога ГКЧП зробила б їхнє життя кращим

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Брежнєва

1991: Союз убив сам себе. ВІДЕО

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.