Спецпроект

1997: Каденюк у космосі - від підготовки до приземлення

За довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало в космосі після Леоніда Каденюка?

19 листопада 1997 року у складі місії STS-87 NASA на орбіту Землі полетів Леонід Каденюк. На борту шатла "Коламбія" українець працював над біологічним експериментом щодо впливу невагомості на рослини.

Цей політ супроводжувався широкою інформаційною кампанією в тодішній українській пресі. Каденюк став відомий як "перший українець у космосі" - і у 2002-ому навіть втрапив у парламент за списком провладного блоку "За єдину Україну!"

У 2006-ому генерал-майор Каденюк був третім у списку Блоку Литвина, але тоді ця політсила не пройшла в Раду.

Але це відео присвячене не народним депутатам. На ньому детально зафіксовано всі основні моменти місії, в якій брав участь Каденюк - підготовка, старт, політ, вихід у відкритий космос, робота на борту, посадка.

На жаль, відео - без звуку, але все одно захопливе. За нашою довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало у космосі після Леоніда Каденюка?

До речі, з точки зору історичної правди першим українцем у космосі (і шостим землянином, який здійснив орбітальний політ) все-таки був Павло Попович. Може, хтось із читачів "Історичної Правди" напише про нього?

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.