1918: армія України (до Дня Збройних сил)

Підбірка кінохроніки 1918 року. Парадна зйомка - політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести". Вітаємо курсантів, бійців і командирів зі святом!

Сьогодні - день Збройних сил України. Він не приурочений до переможної битви або хоча б легенди про неї, просто цього дня у 1991 році Верховна Рада прийняла закон "Про Збройні сили України".

Цього ж дня, 6 грудня 1919 армія УНР розпочала Перший Зимовий похід - успішний партизанський рейд тилами ворожих військ. Затиснуті між червоними, поляками і білогвардійцями, наші бійці не здалися в полон і зберегли армію.

Бої за Коростень у січні 1919-го. Спогади офіцера Армії УНР

Перший Зимовий похід "патріотичні сили" згадують не так часто, як Другий, який завершився невдачею - бо звикли прославляти героїчні поразки, ніж перемоги.

"Історична Правда" пропонує підбірку кінохроніки за участю бійців українських підрозділів 1918 року. 

"Промайнуть відомі і не дуже кадри з дефіляди Синьожупанників (3 березня 1918 р.), - пише юзер UkrainianHistVideo, який опублікував цю хроніку, - з параду Лубенського сердюцького кінно-козачого полку (вересень 1918 р.) та Січових стрільців армії УНР (18 грудня 1918 р.)". 

Солдат Армії УНР. Одяг і зброя (ФОТО)

Це - парадне відео. Політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести".

Сучасних солдатів і офіцерів вітаємо з їхнім святом.

Дивіться також усі матеріали ІП за темою "Армія"

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.