3 березня 1918

1918: армія України (до Дня Збройних сил)

Підбірка кінохроніки 1918 року. Парадна зйомка - політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести". Вітаємо курсантів, бійців і командирів зі святом!

Сьогодні - день Збройних сил України. Він не приурочений до переможної битви або хоча б легенди про неї, просто цього дня у 1991 році Верховна Рада прийняла закон "Про Збройні сили України".

Цього ж дня, 6 грудня 1919 армія УНР розпочала Перший Зимовий похід - успішний партизанський рейд тилами ворожих військ. Затиснуті між червоними, поляками і білогвардійцями, наші бійці не здалися в полон і зберегли армію.

Бої за Коростень у січні 1919-го. Спогади офіцера Армії УНР

Перший Зимовий похід "патріотичні сили" згадують не так часто, як Другий, який завершився невдачею - бо звикли прославляти героїчні поразки, ніж перемоги.

"Історична Правда" пропонує підбірку кінохроніки за участю бійців українських підрозділів 1918 року. 

"Промайнуть відомі і не дуже кадри з дефіляди Синьожупанників (3 березня 1918 р.), - пише юзер UkrainianHistVideo, який опублікував цю хроніку, - з параду Лубенського сердюцького кінно-козачого полку (вересень 1918 р.) та Січових стрільців армії УНР (18 грудня 1918 р.)". 

Солдат Армії УНР. Одяг і зброя (ФОТО)

Це - парадне відео. Політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести".

Сучасних солдатів і офіцерів вітаємо з їхнім святом.

Дивіться також усі матеріали ІП за темою "Армія"

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.