Спецпроект

1989: страта Чаушеску і його дружини Єлєни

25 грудня 1989 року засідання Надзвичайного військового трибуналу засудило до страти генерального секретаря румунської компартії і президента Румунії Ніколає Чаушеску і першого віце-прем'єра Румунії Єлєну Чаушеску.

Це була єдина зміна влади у соціалістичних країнах наприкінці 1980-их, проведена насильницьким шляхом.

У хроніці показано, як Чаушеску привозять на суд в бронетранспортері, засвідчують стан їхнього здоров'я, зачитують вирок у нашвидкоруч пристосованому під зал засідань приміщенні, грубо зв'язують їм руки, констатують смерть.

Самого моменту смерті не знято - оператор ще не встиг налаштувати камеру, як розстрільна команда, сформована з десантників-добровольців, відкрила вогонь.

У цьому відео є дозняті через 12 років кадри за участю капітана Йонеля Бойру, який брав участь у розстрілі. Він показує місце суду і страти.

Про обставини, які призвели до страти Чаушеску, читайте в розділі "Тексти"

"Це брехня, що я змусив людей голодувати! - заперечує румунський диктатор вирок суду. - Вона тільки доводить, що в ці дні на зміну патріотизму прийшла зрада".

В останні хвилини життя Єлєна вимагає, щоб їм дозволили вмерти разом і не зв'язували руки. 

Вражає ненависть присутніх до Чаушеску. "Тепер тобі ніхто не допоможе", - каже солдат на звернення Єлени "Я ж ставилася до вас як мати, навіщо ви це робите?"

Їх виводять у двір і тут же розстрілюють, щоб увечері показати трупи по телебаченню.

Так закінчилася соціалістична Румунія.

Розстріл, з якого почалася соціалістична Румунія, теж можна знайти в розділі "Відео" 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.