Спецпроект

1918: молоді хлопці під Крутами

Читач "Історичної Правди" Василь із ніком MrTheBojkott прислав саморобний кліп, присвячений річниці бою УНРівської молоді проти більшовиків під Крутами і тим юнакам, які втрапили у полон і були розстріляні прямо біля будівлі залізничної станції.

З історичної точки зору цікаво поглянути на реконструкцію, організовану за сприяння центральної влади у січні 2008 року, до 90-ої річниці бою.

Зворушують постановочні кадри зі студентським щоденником. Загалом же кліп виконано у традиційних для націоналістичного дискурсу пафосно-жалібних тонах.

Саме ці тони, напевно, були близькі й Віктору Ющенкові. Тодішній президент ставився до подій під Крутами із трепетом, не меншим, ніж до подій у Батурині 1708 року. За сприяння Ющенка було збудовано показаний у кліпі пам'ятник. 

Червона колона на кургані - натяк на червоний корпус Університету Св.Володимира, звідки вирушили в бій юні максималісти, які стали символом чистої і героїчної пожертви.

Насправді ж переважна більшість учасників бою під Крутами успішно повернулася до Києва.  Як склалася їхня подальша доля, читайте у розділі "Тексти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.