Спецпроект

1935: гітлерівське телебачення - вар'єте і пропаганда

Націонал-соціалістичне телебачення проіснувало з березня 193-го до вересня 1944-го. Красиві високі юнаки в одностроях Вермахту танцюють з білявими дівчатами. "До поранення на Східному фронті я взагалі не думав, що навчуся танцювати". - "У вас ампутовані обидві ноги?" - "Так. Життя прекрасне".

22 березня 1935 року телебачення розпочало свою тріумфальну ходу світом - з нацистської Німеччини.

Начальник Імперського мовлення Ойген Гадамовський доповів (прямо в ефірі) Гітлеру: "Зі станції Берлін-Вітцлебен розпочато перше у світі регулярне телевізійне мовлення... Настав час, коли ми готові передати через націонал-соціалістичне ТБ ваш образ, мій фюрере, всім німецьким серцям".

Націонал-соціалістичне телебачення проіснувало з березня 1935-го до вересня 1944-го. Його сигнал приймали біля 700 телевізійних апаратів по всій Німеччині.

Формула успішного ТБ від Геббельса: 75% розважайлівка і 25% - пропаганда

Нещодавно німецький журнал "Шпіґель" знайшов архів нацистських телепередач. Деякі уривки можна побачити в цьому відео (на жаль, з англійськими коментарями поверх оригінального запису).

У 1936 році транслюють усілякі вар'єте - з танцями і музикою. "Не тільки ковбої знають, як застосовувати ласо", - жартує ведучий. Далі жарти ще крутіші: "Тих іноземних музикантів, які гратимуть не в ноту, відправлятимуть у концертаційні табори".

В 1943-ому закликають бути "господарями власної долі". Це передача про шпиталь, де лікуються ветерани з ампутованими кінцівками. Вони організовано і дружно долають на протезах лінію перешкод. Дивитися на цей ентузіазм доволі лячно.

Нацистський агітпроп на поштових листівках

Красиві високі юнаки в одностроях Вермахту танцюють з білявими дівчатами. "До поранення на Східному фронті я взагалі не думав, що навчуся танцювати". - "У вас ампутовані обидві ноги?" - довірливо тулиться дівчина. - "Так, але життя прекрасне".

"А на завершення нашого вечора - маршова музика, - усміхається дикторка. Її губи намальовані чорним, бо тодішня телетехніка не сприймала червоного кольору. - Хайль Гітлер!"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.