Спецпроект

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри

Керівник Польщі вибачається перед солдатами Армії УНР за те, що польські політики їх зрадили, уклавши мирний договір з УРСР. Уривок з історичного серіалу, яких в Україні ще й не почали знімати.

Це відео є реконструкцією подій, які нібито мали місце 90 років тому - у травні 1921 року в таборі інтернованих вояків Армії УНР під польським Щипіорном. Керівник польської держави Юзеф Пілсудський вибачається перед петлюрівськими солдатами.

У квітні 1920 року УНР і Польща уклали Варшавський договір, згідно з яким сторони мали вести спільну військову діяльність проти більшовиків і радянських військ. При цьому Петлюра згодився віддати польській державі Галичину і Волинь.

У травні 1920-го союзні польсько-українські сили взяли Київ, але очікуваної підтримки українських повстанців не здобули. Скориставшись нагодою, повстанці вигнали більшовиків (гарний приклад - повстання у придеснянських селах біля Києва), але громили й поляків, з якими пов'язували соціальні утиски недавніх часів.

Оспіваний Ісааком Бабелем більшовицький контрнаступ вдалося зупинити аж під Варшавою - не останню роль в "чуді над Віслою" відіграли дешифрувальники радіограм з Варшави і Львова, а також 6-та дивізія армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка.

У березні 1921 року Польща укладає новий мирний договір - у Ризі - з РРФСР та УРСР. УНР у цьому договорі місця не знайшлося - її солдат інтернували, а політичні діячі розпочали життя в еміграції.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Деякі історики вважають, що Пілсудський, який хотів будувати інтернаціональну державу "Міжмор'я" (як спадщину ранньомодерної Речі Посполитої), був проти Ризького договору, але його політичні опоненти взяли гору. І от після цього нібито він і приїхав вибачатися перед українцями.

Представлений кіноуривок (епізод з телевізійного серіалу "Маршал Пілсудський", знятого "Телевізією польською" у 2000 році) є цікавим і з точки зору формування історичної пам'яті.

Можна багато до чого причепитися - і до форми Залізного хреста УНР, якого віддає український офіцер (актор Станіслав Брудни), і до "Реве та стогне..." польською мовою, і до пафосного образу Пілсудського - але подібні серіали формують спільну ідентичність, розважають і розповідають про минуле твоєї країни.

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну (ВІДЕО)

Ви знаєте аналогічну вітчизняну "мейнстрімну" продукцію про Петлюру? Про Скрипника, Шептицького, Щербицького? Про будь-кого з наших відомих історичних діячів. Напишіть у коментах, цікаво буде подивитися.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".