Спецпроект

1997: смерть принцеси Діани

Це відео - перше повідомлення у прямому ефірі BBC про смерть принцеси Валійської в ніч з 31 серпня на 1 вересня 1997 року. Розлучена Діана розбилася в машині у тунелі на набережній Сени в Парижі.

Разом із нею загинув іще один пасажир - єгипетський кінопродюсер і багатій Емад ед-дін Мохаммед аль-Фаєд - і водій машини Анрі Поль, найманий працівник аль-Фаєда.

На цьому відео кореспондент у Парижі розповідає, що Діана в реанімації, і її стан "можливо, викликає дещо більше занепокоєння, ніж було повідомлено офіційно". Обтічними словами він наче готує британського глядача до новини про смерть члена королівської родини, коли його перебиває ведучий:

"Агенція Франс Пресс із посиланням на джерело в британському уряді повідомила, що принцеса Валійська померла. Ця інформація наразі ніким не підтверджена". "Я маю жахливе відчуття, що так воно і сталося, - сумно згоджується кореспондент.

Як це часто буває, коли несподівано гинуть впливові і багаті смертні, їхня трагедія стає сюжетом для обговорення менш впливовими і багатими. Діаноманія заволоділа світом як мінімум на рік.

Прихильники теорії змови теж не стояли осторонь. Пояснень, чому "мерседес", за кермом якого був Анрі Поль, на швидкості 105 км/ч врізався в опорну колону тунелю, вистачало.

Говорили про якийсь "фіат уно", який нібито підрізав машину Діани, про фотоспалахи папараці і навіть про умисне вбивство, здійснене британськими спецслужбами на замовлення принца Чарльза.

Про те, що водій перед поїздкою вживав алкоголь, а ніхто з пасажирів не скористався ременем безпеки, говорили менше.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.