Спецпроект

1941: Голокост у Миколаєві. Розповідь Софії Гойхман

16 вересня 1941 року всіх представників єврейського населення зібрали на кладовищі "з речами не більше 10 кг". Всі її родичі залишилися разом з іншими на тому кладовищі назавжди, а вона вижила.

Коли прийшла війна, Софії Гойхман виповнилося 16 років. Вона мала освіту фармацевта і працювала в аптеці, тому стала однією з небагатьох євреїв, яких не внесли у розстрільні списки.

Але восени 1942 року потрапила-таки у Гестапо. Виказала знайома. 

І знову шанс на життя. Під час однієї з прогулянок конвоїр не порахував в'язнів. Подруга затримала Софію, щоб разом утекти - вони розсталися одразу за колючим дротом, але вже не зустрілися.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.