1990: Михайло Горинь виступає на ІІ-му з'їзді Народного Руху

Доля ключових фігурантів ІІ-го з'їзду НРУ склалася по-різному. Іван Драч зараз є членом гуманітарної ради при Януковичі. Олександр Лавринович - міністр юстиції. Михайла Гориня поховають 15 січня у Львові.

Це відео, надане "Історичній Правді" багаторічним керівником української редакції Радіо "Свобода" Богданом Нагайлом, зняте 26 жовтня 1990 року на Других урочистих зборах Народного Руху України за перебудову. Громадський рух іще не став партією і не розколовся.

З трибуни звітує керівник секретаріату НРУ Михайло Горинь, якого ведучий з'їзду Дмитро Павличко представляє як "видатного діяча національно-визвольного руху".

"Імперський режим на протязі століть вбивав клин між окремими регіонами, нацьковуючи Схід на Захід", - каже колишній дисидент. Горинь описує тактичні завдання, які стояли перед секретаріатом НРУ: 1) домогтися консолідації нації, 2) розвалити імперію і 3) побудувати українську державу.

На цьому з'їзді Руху було визначено головну мету його діяльності - незалежність України. З назви забрали сором'язливий фіговий листок "за перебудову", причеплений туди у непевний 1989 рік. Головою Руху обрали Івана Драча, заступниками - Михайла Гориня й Олександра Лавриновича.

Зараз, через 22 роки після тих подій, потужної громадської організації більше не існує. У 1990-х вона НРУ перетворився у впливову опозиційну партію під керівництвом В'ячеслава Чорновола. У 1999-му партія розкололася, а Чорновіл загинув у таємничій автокатастрофі. У 2000-х обидва відлами Руху розчинилися в "Нашій Україні" і "Батьківщині".

Доля ключових фігурантів ІІ-го з'їзду НРУ склалася по-різному. Іван Драч зараз є членом громадської гуманітарної ради при президенті Януковичі. Олександр Лавринович - міністр юстиції вже в другому "регіональному" уряді (і вчетверте загалом).

А Михайло Горинь помер 13 січня у Львові.

Прощання з покійним відбудеться 15 січня об 11:00 у Церкві Святої Трійці, що на вул. Тершаківців, 11. О 12:00 розпочнеться чин похорону.

Читайте також: "Час Михайла Гориня"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.