Ризикована історична місія

15 лютого в Музеї шведської армії в Стокгольмі відкрилась міжнародна виставка "Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України". На виставці можна побачити Конституцію Пилипа Орлика, документи, які є контекстом Конституції, а також карти подорожі Конституції з Бендер до Стокгольму та анімацію цієї подорожі.

 

"Подовжена валіза, обтягнута чорною шкірою, оснащена залізною фурнітурою. На передній панелі встановлені два навісні замки, які запечатані печаткою Керівника Військової канцелярії, радника Вельмишановного пана барона фон Мюллерна". Так починається детальний перелік, складений у липні 1716 року, стосовно архівних документів, які після довгої подорожі прибули з Бендер до Істада – міста, розташованого на півдні Швеції.

Згодом документи будуть перевезені звідти до Стокгольма, де вони стануть частиною архіву старої королівської канцелярії. Частина цих документів нині зберігається у колекції "Дипломатика", яка тоді відповідала тому, що ми сьогодні назвали б архівом Міністерства закордонних справ.

Наведений вище перелік охоплює лише невелику частину всіх документів, які відправляються на північ. У ньому йдеться про чотири скрині, що містять пакети з документами, які належать новоствореному Міністерству закордонних справ, одному з відділів Військової канцелярії Карла XII.

Можна вважати дивом те, що взагалі хоч якісь документи з Військової канцелярії були збережені. Навіть документи більш раннього періоду могли загубитися. Подорож, яку здійснили акти Військової канцелярії, коротко подана в промеморії, яку написав один із двох людей, що відповідали за транспортування документації, – канцелярист Улоф Естенберг. Він і регістратор Густав Цельсінг.

Документи з Військової канцелярії під час боїв опинилися в багнюці і це насправді для нас велика вдача. Тепер поясню чому.

 

Ми з істориком і архівістом Державного архіву Швеції Яном Міспелаере протягом тривалого часу намагалися знайти найкращі зразки бруду на документах військової канцелярії, після цього його колеги почали аналізувати зразки. А Ян поїхав заради нас туди, де знаходився будинок, в якому за описами з документів зберігали військову канцелярію Карла ХІІ. Він був змушений проїхати через блокпости росіян, щоб взяти зразки грунту з правильної глибини 1710-1715 років. Йому допомагали археологи з Молдови, які добре знали ту місцевість.

З правильними зразками він повернувся до Стокгольму. Його колеги провели порівняльний аналіз бруду на нашій Конституції, документах військової канцелярії, зразків грунту з території біля будинку Карла ХІІ з елементами інших документів у Стокгольмі.

 

Вони дійшли висновку, що на Конституції Пилипа Орлика той самий бруд, який наявний на інших документах з військової канцелярії Карла ХІІ. І що цей бруд співпадає зі зразками грунту, які привез Ян Міспелаере. Наукова стаття з описом процесу дослідження і результатами буде незабаром опублікована в Швеції.

Відвідайте виставку "Перехрестя" в Стокгольмі, щоб побачити стенд зі світлинами і описом цієі важливої для нас, ризикованої історичної місії.

Олена Пучинян : 7 листопада 1788 року. Штурм Березані: від козацьких чайок до морської піхоти України

Історія острова Березань нагадує нам про глибоке коріння української військово-морської традиції. Від запорозьких походів Чорним морем XVI-XVIІ століть до морських операцій чорноморських козаків наприкінці XVIII століття простежується спадкоємність уміння воювати на воді, діяти десантом і використовувати географічні особливості на свою користь.

Олексій Мустафін: Державотворчий канал. Панамський шлях до незалежності

День Незалежності – як головне національне свято – відзначають не лише в Україні, а й в багатьох інших державах світу, що з'явилися на карті після звільнення від іноземної влади. В Панамі цих днів навіть два – і обидва в листопаді.

Олексій Мустафін: Китайські пригоди Сіндбада. Перше "відкриття" Піднебесної іноземцями

30 жовтня 758 року арабські та перські кораблі атакували китайське місто та порт Гуанчжоу. Напад був несподіваним, можливо тому й успішним. Навантажені багатою здобиччю переможці поквапилися залишити розграбоване ними місто. Але ненадовго. З того часу більше століття купці зі Середнього Сходу панували принаймні в Південно-Китайському морі, утримуючи в свої руках торгівлю Піднебесною із Нусантарою, Індією та мусульманським світом.

Павло Костенко, Ігор Полуектов (ГО "Великий Льох"): Богоявленський собор — не об'єкт дискусії між установами

Відкриті запитання до офіційної позиції Інституту археології НАН України щодо археологічних досліджень залишків фундаментів Братського Богоявленського собору на території Києво-Могилянської академії та пошуків решток Петра Конашевича Сагайдачного.