Спецпроект

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

Саме сьогодні високе журі має підбити підсумки конкурсу на кращий проект музеєфікації залишків найдавнішого храму України-Русі. Любителям архітектури перед оглядом фотографій деяких проектів варто прийняти заспокійливе.

Конкурсні проекти подані під кодовими номерами. "Історична правда" не володіє інформацією щодо авторства опублікованих проектів. Це дозволяє заперечити усі можливі звинувачення у упередженості та заангажованості створеного нами рейтингу у номінації "перемога архітектурної думки над здоровим глуздом".

Беззаперечний лідер архітектурного маразму - "Вавілонська вежа" проекту № 110425. Позитивні риси: споруду видно звідусіль, навіть із космосу.

"Вавілонська вежа" №110425

Негативні: цей "Александрійський маяк" ризикує завалитися на Андріївську церкву, оскільки - судячи з матеріалів проекту - про існування рову давньоруського городища проектувальники не здогадуються і тому встановили фундаменти просто на його викопалиську.

Київська влада запевняє, що не будуватиме поверх решток Десятинної

Витвір чиєїсь мегаломанії має слугувати також і надгробком над рештками Десятинної церкви: його потужні фундаменти беззаперечно знищать усі сліди Першохраму. 

"Вавілонська вежа" на плані київського дитинця

Поточні зауваження: окрім за мешкання у третьому колі пекла авторам проекту гарантовано світить кримінальна відповідальність (якщо він буде реалізований, звичайно).

"Мрія огородника", макет

"Мрія огородника". Проект №442011. Позитивні риси: найвідоміший любитель овочів з Печерських пагорбів зможе цілком задовольнити свої потреби у творчій праці на рідній землі.

Проект нагадує дещо вигадливе за планом, але усе-таки добротне тепличне господарство.

"Діюча прозора модель церкви Св. Богородиці (Десятинної) усіх християнських конфесій"

Якщо "прозору модель" усе-таки не дозволять збудувати,  передбачений "варіант 2" - "проект музею стародавнього Києва", який має перекрити простір над фундаментом Десятинної церкви.

Запасний варіант проекту №442011

Як у "варіанті-1", так і у "варіанті-2" автори не наважуються відступити від сільськогосподарських мотивів.

Негативні риси: чи варто город городити? Принаймні, на цьому місці, адже одне тепличне господарство кілька років тому вже було збудоване на Майдані Незалежності.

Різниця між "варіантом 1" та "варіантом 2" помітна неозброєнним оком

Проект "Шість дев'яток" можна було б назвати також "Знайди десять відмінностей". Між "варіантом 1" та "варіантом 2" їх рівно стільки, скільки треба, щоб добре потренувати зорову пам'ять.

Міфи й правда про Десятинну церкву 

Позитивні риси: в проекті не забули 400-літню липу Петра Могили.  

Негативні: представлений проект є 151-ю фантазією на тему, як могла виглядати Десятинка. Наразі наукових підстав для цього нема

Лазерне шоу проекту №999999

Поточні зауваження: проект розрахований на любителів спецефектів - у нічний час за допомогою "світлових ефектів лазерної технології та голографії для відтворення відчуття "Духу місця", співпричетності екскурсантів до нашої далекої минувшини як відлуння знаменних подій прийняття християнства в Київський Русі" проектанти пропонують відтворити у натуральний розмір давні споруди київського дитинця.

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Проект 555777 "Знищені святині". Щось додати, чи відняти у авторів назви проекту складно: залишки святині будуть дійсно знищені фундаментами новобуду.

"Знищена святиня" проекту №555777

Попри заяви головного архітектора Києва Сергія Целовальника про те, що  "над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано", вісім із дев'яти представлених проектів "музеєфікації" сконцентрувалися саме на надземних храмоподібних фантазіях - невибагливо названих авторами "діючими моделями" храмів.

Проекти були представлені у Головному Управлінні архітектури і містобудування КМДА

Лише один авторський колектив не розглядав "безхрамовий" варіант проекту як запасний. Власне, саме проект під №21312 і є єдиним, що найбільше відповідає вимогам збереження решток Десятинної церкви як археологічного комплексу.

На Десятинній буде музей, а не церква - Міністерство культури

Водночас саме він є найцікавішим з архітектурної точки зору. Насамперед цей проект не конкурує із розташованою за кількадесят метрів архітектурою Андріївської церкви і, здається, не руйнує залишків власне Десятинної.

Проект №21312

Також павільйон забезпечує максимальну площу накриття решток не тільки Першохраму, а й інших споруд княжого міста. Внутрішній простір музейного павільйону найбільше відповідає експозиційним вимогам.

Перевага проекту: музейний павільйон охоплює не тільки площу храму

Кілька слів варто сказати про цікаву знахідку авторів цього проекту. Йдеться про великі скляні брили на перекритті цього павільйону.

Вони виконують відразу потрійну функцію. По-перше, функціональну - скрізь них до середини павільйону потрапляє денне світло.

Концепт інтер'єру

По-друге, декоративну ландшафтоутворюючу, оскільки сприймаються як примарна тінь зниклого у темряві віків храму.

Вночі скляні елементи мають нагадувати примарні тіні минулої величі

По-третє, відтворюючи у плані рештки стіні колон Десятинної церкви, дозволяють використовувати цей майданчик як місце релігійних відправ.

 

Отже, цей проект - єдиний насправді сучасний проект, який поєднує простоту естетики з функціональністю і не відлякує войовничим "благолєпієм".  

"Історична Правда" нагадує, що презентацiя проектiв-переможцiв конкурсу на кращу концепцiю вiдновлення Десятинної церкви розпочнеться сьогодні о 17.00 в головному управлiння мiстобудування й архiтектури КМДА на Хрещатику, 32 (2-й поверх).

P.S.: А закінчилася ця презентація великим скандалом - меншість у журі конкурсу на кращий проект із музеєфікації Десятинної не погодилася з голосуванням більшості.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.