Спецпроект

Новохатько незадоволений кадровою політикою Кулиняка щодо музеїв

Міністр культури Леонід Новохатько заявив, що не погоджується з кадровою політикою свого попередника Михайла Кулиняка щодо призначення керівництва музеїв і заповідників.

Про це Новохатько заявив в інтерв'ю Комерсант-Україна.

"Я не погоджувався з цією кадровою політикою публічно, - сказав міністр. - Я б так кадри не підбирав, але і причини його призначень не хотів би коментувати. В Україні 570 музеїв. Їх повинні очолювати майстри своєї справи".

За словами призначеного у лютому 2013 року Новохатька, у складі міністерства немає відділу, який займався б заповідниками, а відділ, що відповідає за роботу музеїв, уже кілька місяців без керівника. 

На питання про подальшу долю фундаментів Десятинної церкви міністр заявив, що немає потреби будувати на місці першого кам'яного храму Русі нову сакральну споруду: "Тільки музеєфікація та збереження - ось європейський підхід до подібних пам'ятників".

Зробив Новохатько і заяву щодо відстороненого від роботи гендиректора заповідника "Переяслав" Павла Довгошиї.

"Павло Довгошия працює в заповіднику близько трьох років, - зазначив міністр. - Які підсумки діяльності? Ось у мене на столі п'ять документів. Три з них - це рішення сесії Переяславського міськради про висловлення йому недовіри, четвертий - наказ міністра Михайла Кулиняка про відсторонення його від справ і п'ятий - мій наказ про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків. Вочевидь у заповіднику щось не так".

Новохатько також пообіцяв збільшити бюджетні видатки для свого відомства.

Мене абсолютно не задовольняє, що в бюджеті на 2013 рік на культуру передбачено виділення 2,2 млрд грн, - сказав міністр. - У порівнянні з 2012 роком у бюджетників піднялися зарплати, які ми зобов'язані виплатити, а це означає, що менше грошей залишиться на інші статті витрат".

За словами чиновника, міністр фінансів Юрій Колобов пообіцяв піти назустріч Мінкульту у питанні збільшення фінансування.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.