Спецпроект

Новохатько незадоволений кадровою політикою Кулиняка щодо музеїв

Міністр культури Леонід Новохатько заявив, що не погоджується з кадровою політикою свого попередника Михайла Кулиняка щодо призначення керівництва музеїв і заповідників.

Про це Новохатько заявив в інтерв'ю Комерсант-Україна.

"Я не погоджувався з цією кадровою політикою публічно, - сказав міністр. - Я б так кадри не підбирав, але і причини його призначень не хотів би коментувати. В Україні 570 музеїв. Їх повинні очолювати майстри своєї справи".

За словами призначеного у лютому 2013 року Новохатька, у складі міністерства немає відділу, який займався б заповідниками, а відділ, що відповідає за роботу музеїв, уже кілька місяців без керівника. 

На питання про подальшу долю фундаментів Десятинної церкви міністр заявив, що немає потреби будувати на місці першого кам'яного храму Русі нову сакральну споруду: "Тільки музеєфікація та збереження - ось європейський підхід до подібних пам'ятників".

Зробив Новохатько і заяву щодо відстороненого від роботи гендиректора заповідника "Переяслав" Павла Довгошиї.

"Павло Довгошия працює в заповіднику близько трьох років, - зазначив міністр. - Які підсумки діяльності? Ось у мене на столі п'ять документів. Три з них - це рішення сесії Переяславського міськради про висловлення йому недовіри, четвертий - наказ міністра Михайла Кулиняка про відсторонення його від справ і п'ятий - мій наказ про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків. Вочевидь у заповіднику щось не так".

Новохатько також пообіцяв збільшити бюджетні видатки для свого відомства.

Мене абсолютно не задовольняє, що в бюджеті на 2013 рік на культуру передбачено виділення 2,2 млрд грн, - сказав міністр. - У порівнянні з 2012 роком у бюджетників піднялися зарплати, які ми зобов'язані виплатити, а це означає, що менше грошей залишиться на інші статті витрат".

За словами чиновника, міністр фінансів Юрій Колобов пообіцяв піти назустріч Мінкульту у питанні збільшення фінансування.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.