Шкарпетки Шухевича, єврейська газета, мило, сало та хрін. Документ 1935 р.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Пєрацького. А в радянській книзі про цей табір згадано про його в'язнів-оунівців.

 Ця радянська книга містить згадку про Шухевича

У виданій у 1966 році в Мінську, видавництво "Беларусь", книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ, який відсканував автор тематичного блогу про місто Береза та його історію - дуже рекомендую.

Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".

Навряд чи співробітники Інституту історії партії при ЦК КПБ, які виступили упорядниками цього збірника спогадів і документів, могли думати, що через майже півстоліття ми будемо там вишуковувати зерна історичної правди.

І не про комуністів, а про українських націоналістів.

1935-го року розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь). Це місце стало "ізолятором" для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму. Здійснювались тут і розстріли.

 Гнівні рядки про "ворогів трудового народу"

В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.

В середині 1930-х опинився в "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич.

"Буржуазні націоналісти": як їх змальовувала радянська пропаганда (ФОТО)

У вказаній книзі немає прізвища Бандери, а Шухевича-"Шукевича", на диво, є. Але в якому контексті!

Під час шмону саме біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Не вказано, правда, чиї ;)

Ілюстрація з книги "Они не стали на колени"

Не стверджуватиму, що це дуже цінне історичне джерело, але хай буде і таке. Історична правда складається не тільки з декларацій і маніфестів, але й з отаких дрібних деталей.

Що знайшли чекісти після останнього бою Шухевича

 Отже, той самий документ, де згадується "Роман Шукевич":

 

 

Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.

 Приміщення концтабору. Фото - http://territoryterror.org.ua

Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.