Шкарпетки Шухевича, єврейська газета, мило, сало та хрін. Документ 1935 р.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Пєрацького. А в радянській книзі про цей табір згадано про його в'язнів-оунівців.

 Ця радянська книга містить згадку про Шухевича

У виданій у 1966 році в Мінську, видавництво "Беларусь", книзі "Они не стали на колени" знайшовся цікавий документ, який відсканував автор тематичного блогу про місто Береза та його історію - дуже рекомендую.

Це протокол коменданта караульної роти польської поліції Петра Яженцького про обшук в арештантському блоці концентраційного табору "Береза Картузька".

Навряд чи співробітники Інституту історії партії при ЦК КПБ, які виступили упорядниками цього збірника спогадів і документів, могли думати, що через майже півстоліття ми будемо там вишуковувати зерна історичної правди.

І не про комуністів, а про українських націоналістів.

1935-го року розташували каральну установу в приміщеннях колишнього католицького монастиря в теперішньому містечку Береза (Західна Білорусь). Це місце стало "ізолятором" для кількох тисяг ворогів тодішнього режиму. Здійснювались тут і розстріли.

 Гнівні рядки про "ворогів трудового народу"

В сусідніх камерах сиділи українські націоналісти, члени Компартій Західної України та Білорусі, єврейські діячі, польські опозиціонери - жертви "санаційного режиму" - причому як крайньоправі, так і ліві.

В середині 1930-х опинився в "Березі Картузькій" і майбутній головний командир УПА Роман Шухевич.

"Буржуазні націоналісти": як їх змальовувала радянська пропаганда (ФОТО)

У вказаній книзі немає прізвища Бандери, а Шухевича-"Шукевича", на диво, є. Але в якому контексті!

Під час шмону саме біля його ліжка були знайдені... шкарпетки. Не вказано, правда, чиї ;)

Ілюстрація з книги "Они не стали на колени"

Не стверджуватиму, що це дуже цінне історичне джерело, але хай буде і таке. Історична правда складається не тільки з декларацій і маніфестів, але й з отаких дрібних деталей.

Що знайшли чекісти після останнього бою Шухевича

 Отже, той самий документ, де згадується "Роман Шукевич":

 

 

Серед інших відомих в'язнів "Берези" варто згадати провідника ОУН Степана Бандеру, націоналістичного філософа Дмитра Донцова, письменника-комуніста Олександра Гаврилюка.

 Приміщення концтабору. Фото - http://territoryterror.org.ua

Табір існував до вересня 1939-го, коли після нападу спочатку Гітлера, а потім Сталіна Польська держава перестала існувати. Бандера та інші в'язні покинули це місце і повернулись до визвольної діяльності.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.