Дзень Волі! Трэцяя Ўстаўная Грамата Рады БНР

25 сакавіка - Дзень Волі. Гадавіна абвяшчэння незалежнасці Беларускай Народнай Рэспублікі. 27 сакавіка 1918 нямецкія акупанты разагналі Раду і Народны сакратарыят БНР. Віншуем сяброў!

Год таму назад народы Беларусі разам з народамі Расеі скінулі ярмо расейскага царызму' які найцяжэй прыціснуў быў Беларусь; не пытаючыся народу' ён кінуў наш край у пажар вайны' якая чыста зруйнавала гарады і вёскі беларускія.

Цяпер мы' Рада Беларускай Народнай Рэспублікі скідаем з роднага краю апошняе ярмо дзяржаўнай залежнасьці' якое гвалтам накінулі расейскія цары на наш вольны і незалежны край.

Ад гэтага часу Беларуская Народнай Рэспубліка абвяшчаецца незалежнаю вольнаю дзяржавай. Самі народы Беларусі ў асобе Ўстаноўчага Сойму пастановяць аб будучых дзяржаўных зьвязях Беларусі.

На моцы гэтага трацяць сілу ўсе старыя дзяржаўныя зьвязі' якія далі магчымасьць чужому ўраду падпісаць і за Беларусь трактат у Берасьці' што забівае насьмерць беларускі народ' дзелячы зямлю яго на часткі.

На моцы гэтага ўрад Беларускай Народнай Рэспублікі мае ўвайсьці ў зносіны з зацікаўленымі старанамі' прапануючы ім перагледзець тую часьціну Берасьцейскага трактату' якая датычыць Беларусі' і падпісаць міравую ўмову з усімі ваяваўшымі дзяржавамі.

Скан тексту грамоти, якою проголошувалась самостійність БНР

Беларуская Народная Рэспубліка павінна абняць усе землі' дзе жыве і мае лічбенную перавагу беларускі народ' а ласьне: Магілеўшчыну' беларускія часьці Меншчыны' Гарадненшчыны (з Горадняй' Беластокам і інш.)' Віленшчыны' Віцебшчыны' Смаленчшыны і сумежных часьцяў суседніх губэрняў' заселеных беларусамі.

Беларуская народная Рэспубліка зацьвярджае ўсе тыя правы і вольнасьці грамадзян і народаў Беларусі' якія абвешчаныя Ўстаўной Граматай ад 9 сакавіка 1918 року.

Абвяшчаючы аб незалежнасьці Беларускай Народнай Рэспублікі' Рада яе пакладае свае надзеі на тое' што ўсе любячыя волю народы дапамогуць беларускаму народу ў поўнай меры зьдзейсьніць яго палітычна дзяржаўны ідэал.

Рада Беларускай Народнай Рэспублікі

Дана ў Менску-Беларускім 25 сакавіка 1918 року.

Дивіться також:

"Ляпис Трубецкой" зробив кліп у естетиці БНР. ВІДЕО

Історія Білорусі - репом і у формі мультику. ВІДЕО

Велике князівство Литовське - наша спільна з білорусами держава

1410: білоруська пісня про князя Вітовта. ВІДЕО

Як пройшов День Волі у лукашенківському Мінську в 2013 році

Всі матеріали ІП за темою "Білорусь"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.