Спецпроект

Робота з відвідувачами з обмеженими можливостями. Досвід музею в Донецьку

Донецький обласний краєзнавчий музей запровадив програму роботи з відвідувачами, які мають особливі потреби. Про нововведення Історичній Правді розповіла завідувачка відділу музею Олена ГЛУБОКА.

Заввідділом науково-просвітницької роботи Донецького обласного краєзнавчого музею Олена ГЛУБОКА. Фото: alldonetsk.com

- Кілька днів тому ми презентували Музейну студію для людей з різними фізичними та соціальними можливостями. Проект реалізовнао протягом 2013 року за підтримки програми і3 Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Проект спрямовано на розширення можливостей музею за допомогою особливого рекреаційного простору (спеціальні меблі – столи та стільці для занять, дитячі крісла та диван для дитячої музейної кімнати, де відбуваються майстер-класи), тактильного фонду (речі, які можна чіпати руками, м'які етикетки до експонатів зі шматків хутра тощо) та спеціальних мультимедійних технологій (аудіовізуальних інсталяцій та відеотактильної станції).

- Що це таке?

- Тактильна станція в залі "Рослинний та тваринний світ Донецької області" поруч із опудалами тварин дозволить поєднати враження від різних органів чуття: відчути фактуру хутра тварини на дотик, почути голос тварини та побачити її ж опудало в експозиції музею, прочитати напис шрифтом Брайля.

Така ж станція "Легенди давніх часів" - поряд із кістяком мамонта - також дозволить поєднати тактильні, зорові та слухові враження.

 Кістяк мамонта, де розміщено відеотактильну станцію. Приміром, люди, які не бачать, можуть потримати в руках маленькі фігури мамонта і людини, уявити вигляд і масштаб

На екрані змінної прозорості можна буде побачити відеокомпіляції із сихронним дублюванням зображення на моніторі для осіб з вадами зору, світловим та просторовим звуковим супроводом показу. Для осіб з вадами слуху текст дубльовано за допомогою спеціальної слухавки підвищенної гучності. Всі написи також зроблено шрифтом Брайля.

Співробітники нашого музею мають багаторічний досвід (приблизно десять років тому ми зробили перші кроки у цьому напрямку) соціокультурної адаптації людей із особливими потребами за допомогою музейних засобів.

Наші особливі відвідувачі – вихованці шкіл-інтернатів, діти з порушенням зору, слуху, інтелектуальної та емоційної сфер, наслідками дитячого церебрального паралічу та поліомієліту.

- Чи є спеціальні пропозиції?

- Так, ми пропонуємо ряд заходів спеціально для наших особливих відвідувачів:

- екскурсійні модулі-програми перебування з арт-терапевтичним компонентом (адаптовані музейні ексккурсії з використанням музейної арт-терапії);

- творчі майстерні з декупажу, паперової та глиняної пластики, розпису яєць, виготовлення новорічних прикрас та святкових листівок, шоколадна майстерня (малювання теплим шоколадом);

- майстер-класи на музейних виставках;

- участь у музейних святах (Різдво, Новий рік, Масляна, Великдень).

Варто додати і про те, що ми забезпечуємо особливих відвідувачів відповідними зручностями.

- Вивчали досвід колег з-за кордону?

- Звичайно! У своїй роботі ми орієнтувалися на успішний досвід інших музеїв - зокрема, Російського музею в Санкт-Петербурзі, який є піонером з музейної арт-терапіїї у Росії.

Співробітники нашого музею пройшли стажування "Петербурзька школа музейної педагогіки" та - за підтримки програми і3 Фонду "Розвиток України" - стажування "Арт-терапія в музеї" (теж Санкт-Петербург).

З питань музейного реабілітаційного ресурсу тісно спілкуємося з Національним музеєм мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.

- Чи багато таких відвідувачів має ваш музей?

- Кількість відвідувань людей з обмеженими можливостями за квартал приблизно 300 осіб, але для нас важливий кожен візит кожної особливої людини.

На жаль, українські музеї ще не облаштовані елементами доступності:

- спеціальними піднімальними пристроями для інвалидів-колясочників;

- табличками з написами шрифтом Брайля;

- контрастним маркуванням на ребрах сходинок.

Але створення умов для особливих відвідувачів завдяки роботі Музейної студіїї для людей з різними фізичними та соціальними можливостями у нашому музеї – позитивний прецедент для музейного простору України. Ми готові поділитися своїм досвідом з колегами.

Спілкувався: Олег КОЦАРЕВ

Дивіться також:

Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО

Індустріальна ніч у Донецьку. Аналог Ночі Музеїв. ФОТО

"Як виставляють скульптури у Луврі". Лекція Ґілема Шерфа

"Музеї у глобалізованому суспільстві". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Інші матеріали за темою "Суспільство"

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.