Українська правда
Історична правда

160 днів "першої" УНР. Які результати?

30.04.2018 _ Віталій Скальський
Версія для друку
Проголошення Української Народної Респубіліки на Софійській площі в Києві, 7(20) листопада 1917 року

Один голова парламенту, два премʼєр-міністри, понад 30 міністрів. Що вони встигли зробити за 160 днів Української Народної Республіки?

Проголошена Третім універсалом, Українська Народна Республіка проіснувала 160 днів — від 7(20) листопада 1917 до 29 квітня 1918 року.

Головою парламенту був незмінний Михайло Грушевський. Два премʼєр-міністри — Володимир Винниченко та Всеволод Голубович. На момент вступу на посаду останньому було 32 роки.

Понад 30 людей обіймали міністерські посади. Серед екзотичних міністерств — міністерство великоруських справ, міністерство єврейських справ, міністерство польських справ.

Перший склад Генерального секретаріату. Винниченко сидить посередині.

Міністерство (до січня 1918 року — генеральний секретаріат) військових справ очолювали почергово Симон Петлюра (до 18 (31) грудня), Микола Порш (в.о. до 5(18) січня), Іван Немоловський (буквально кілька днів, до 16(29) січня), Олександр Жуковський. При цьому, Іван Немоловський — це вітчим дружини премʼєра Всеволода Голубовича.

За підозрою у державній зраді влада заарештувала вісьмох депутатів і одного заступника міністра.

За час існування УНР парламент ухвалив доволі багато законів. Серед найбільш гучних — IV Універсал, Про зміну назв земських інституцій, Закон про умови обсаджування і порядок обрання суддів Генерального та Апеляційного судів, Закон про прокурорський нагляд на Україні, Тимчасовий закон про флот УНР, Закон про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів, Закон про громадянство УНР, Закон про покарання всіх учасників війни проти Української Держави, Закон про запровадження української мови у банківській і торговій сфері.

 Четвертий універсал Центральної Ради, який проголосив самостійність УНР.

Докладніше читайте тут.

Україна пережила агресію більшовицької Росії. Уряд втратив контроль над більшістю своїх територій впродовж грудня-лютого і відновив його у лютому—квітні. У ході цієї російсько-української війни пережили бій під Крутами та десятки-сотні інших подібних боїв. Дізналися, що таке зрада та до чого призводить нейтралітет та пасивність.

УНР подолала щонайменше 5 сепаратистських "урядів" на своїй території — т. зв. "Народний секретаріат", "Донецько-Криворізьку республіку", луганський та миколаївський "раднаркоми", "Одеську радянську республіку", "Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди" і безліч більшовицьких заколотів по більших та менших містах.

Підписано Берестейські мирні угоди з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією. Це були перші мирні договори, що завершували Велику війну.

Засідання німецької, української та російської делегацій у Бресті-Литовському. Що відбувалося за лаштунками, дивіться в матеріалі  Михайла Ковальчука.

На більшості територій проведено вибори до Всеросійських Установчих Зборів. Під час першої виборчої кампанії "Блок русских избирателей" використовував технологію двійників. На противагу популярному лідеру українського національного руху Михайлу Грушевському прихильники "єдиної-неділимої" використовували Сергія Грушевського — племінника і похресника видатного історика-політика.

Під час виборів до Українських Установчих Зборів, призначені на 27—28 грудня, обрали 171 депутата з передбачених 301. Серед обраних депутатів було 34 більшовики.

УНР мала затверджені Державний Герб і Державну Печатку. Державного прапора і гімну не було. З будівлі Української Центральної Ради російський герб зняли 19 березня.

Валюта УНР доби Центральної Ради 

З 16 лютого Україна перейшла на новий стиль літочислення та середньоєвропейський час.

Демобілізовано та у цілому відправлено за межі України рештки колишньої російської імператорської армії. Створено Армію УНР та Вільне козацтво.

Урочисто відкрито Академію мистецтв. Одеса отримала статус "вільного міста", а Київ, навпаки, втратив особливий адміністративний статус.

Пережили величезну залізничну катастрофу з кількома десятками жертв на станції Київ.

Запроваджено візовий режим та перервано залізничне пасажирське транспортне сполучення з Росією.

Закон УНР про зміну календаря. "Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

На Різдво, 25 грудня/7 січня 1918 року, зник Леонід Пʼятаков — керівник воєнізованих угруповань київського осередку більшовицької партії. Через кілька тижнів його тіло знайшли поблизу станції Київ-Волинський. Незрозуміла смерть Леоніда Пʼятакова стала інформаційним поштовхом для більшовицьких заколотів у столиці на початку та наприкінці січня.

Кількість жертв більшовицького терору досі не підрахована. Але їх було багато. Дуже багато. У Києві — від 2 до 5 тисяч розстріляних просто серед вулиці або у Маріїнському парку. Серед загиблих від рук червоних — члени Центральної Ради Ісак Пугач, Олександр Зарудний, Леонард Бочковський, митрополит Володимир…

Тільки Київ за цих кілька місяців пережив щонайменше 4 масові похоронні процесії:

4 лютого — похорони більшовиків-"жертв революції";

6 березня — похорони сімох козаків Армії УНР, загиблих у бою проти більшовиків під Бердичевом;

10 березня — похорони жертв "горожанської війни";

19 березня — похорони Крутянців.

Щось подібне відбувалось і у регіонах.

Через вбивство члена Центральної Ради Євгена Нероновича, якого козаки Армії УНР покарали за тісну співпрацю із агресором, у парламенті ініціюється законопроект про недоторканність депутатів. Недоторканність запроваджується спеціальним законом від 16 квітня.

2 квітня помер автор "Кайдашевої сімʼї" та "Миколи Джері" Іван Нечуй-Левицький.

Михайло Грушевський проходить повз січових стрільців, які складають зброю. 1 травня 1918 року.

20 квітня у парламенті вибухнув мовний скандал — депутат, заступник голови Української партії соціалістів-самостійників Іван Луценко запропонував парламентарям відмовитись розглядати законопроект, написаний російською мовою. Колеги його не підтримали і Луценко покинув парламент гучно гримнувши дверима.

24 квітня якийсь "Комітет порятунку України" викрав директора київського Російського для зовнішньої торгівлі банку Абрама Доброго. Розслідування цієї справи відбувалось уже за Гетьмана.

28 квітня німецькі військовики увійшли на засідання Центральної Ради, арештували Миколу Любинського та Юрія Гаєвського і обшукали усіх депутатів на предмет наявності зброї. Закон про недоторканність депутатів не спрацював. А наступного дня відбулось останнє засідання першого у ХХ столітті українського парламенту.

Дивіться також:

23 червня 1917: Голос організованого українства

Месія для України. Великий міт Михайла Грушевського

Березень 1917-го. Як було створено Центральну Раду

100 років Української революції: 5 головних цитат Першого Універсалу

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

Невдалий Жовтень: спроба більшовицького повстання в Києві у 1917-му

Крим-1918. Визволення півострова за документами Генштабу УНР

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки



Віталій Скальський
кандидат історичних наук,
науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Теми: історія України, ХХ сторіччя, УНР, Українська революція