Марки - інформаційна зброя Другої світової. Операція «Кукурудзяні пластівці»

Січень 1945 - го року. До перемоги над нацистами залишалося декілька місяців. З заходу на німців тисли англійці з американцями, зі сходу наступали радянські війська і саме в цей момент союзники вирішили скинути на німців бомби з… марками, листами і газетами. Це була операція «Кукурудзяні пластівці»

 
Американський бомбардувальник P-38 

5 лютого 1945 року американський бомбардувальник P-38 атакував німецький поштовий потяг біля австрійського Лінца. Літак пошкодив локомотив і декілька вагонів. За першим прилетів другий бомбардувальник і скинув на потяг свій вантаж: вісім мішків з поштою. У цих "снарядах" Управління Стратегічних служб США (OSS) розмістила тисячі листів і газет адресованих німцям по всьому третьому Рейху.

Союзники назвали цю операцію "Cornflakes"("Кукурудзяні пластівці") на честь пластівців на сніданок, оскільки громадяни Рейху, сподівалися американці, читатимуть підкинуті листи і газети під час ранкової трапези.

 
Документ OSS про операцію Cornflakes

Американці намагалися вишукано обдурити нацистів за допомогою так званої "чорної" пропаганди (вона відрізняється від "білої" та "сірої" тим, що невідомо, хто є її джерелом). Ідея незвичайної операції союзників полягала в тому, щоб німецька поштова служба зібрала фальшиву пошту разом із справжньою зі знищеного поїзда та вручну доставляла пропаганду союзників до німців. Погодьтеся, нестандартний прийом!

Пропагандистська війна велася між воюючими сторонами і до цього. Один зі способів - розкидування листівок і газет над країною ворога. Але союзники хотіли щоб німці прочитали пропаганду до того, як її конфіскують нацисти. Адже брати і читати листівки, що падають з неба прямо на вулиці небезпечно: читачів можуть помітити перехожі і повідомити про них гестапо. Тож, треба доставити пропагандистську літературу прямо в будинки та квартири німців, а хто з цим може краще впоратися, ніж пошта?

 
Учасники операції готують бомби із пропагандою

Союзники розшукали серед німецьких військовополонених людей, що працювали у німецькій пошті і отримали від них усю інформацію про збір, сортування і доставку пошти. Потім розвідники з Управління стратегічних служб переглянули телефонні довідники і витягли понад два мільйони випадково вибраних імен, зареєстрованих у Рейху, для відправки підроблених листів. Оскільки в останні місяці війни німецький уряд дозволяв лише офіційну та ділову пошту, союзники вказували зворотньою адресою німецькі підприємства. Доводилося підробляти понад 15000 конвертів на тиждень. У листах містилися записи про сімейні події та плітки про неіснуючих людей. Все мало виглядати реалістично, хоча домашня пошта в Німеччині й не піддавалася цензурі, на відміну від ділової. Мішки з підробленою поштою теж були практично один в один з німецькими.

 
Мішки- підробки

Пошта OSS також містила правдоподібну суміш надрукованих конвертів і газет, які зображували німецьке верховне командування роз'єднаним і деморалізованим.

Найважливіше – треба було виготовляти марки. Німецькі марки номіналом 6 і 12 пфенінгів із зображенням Адольфа Гітлера були підроблені для поштовового використання. Вони трохи відрізнялися від оригінальних кольором і клеєм, але слабким місцем стала перфорація. Достовірність марок можна було легко вирахувати за кількістю зубців. Справжні німецькі марки мали 14 зубців, підроблені від 11 до 13-ти.

Окремо була надрукована ще одна версія марки вартістю 12 пфенінгів. Вона мала зображення черепа Гітлера та написом "Futsches Reich" (Зруйнована імперія). Ці марки були у конвертах разом з іншими антинацистськими пропагандистськими матеріалами.

 
Підробні марки

У період з лютого по квітень 1945 року 14-та винищувальна ескадрилья 15-ї повітряної армії американців скинула 320 поштових мішків з 96 000 підроблених листів під час десяти місій над південною Німеччиною та Австрією.

Але під час авіанальоту 16 березня була допущена помилка. Після того, як фальшиву пошту було зібрано з уламків чергового потягу, німецький клерк помітив орфографічну помилку в одній із зворотних адрес. "Wiener Giro-und Kassenverein", центральний депозит цінних паперів, було написано з помилкою "Wiener Giro-und Cassenverein". Коли таку ж помилку було виявлено на кількох інших листах, німецькі чиновники відкрили конверти та виявили пропаганду.

Але є докази того, що принаймні частина пропаганди союзників таки потрапляла в німецькі домівки. Пізніше близько 10 000 німецьких дезертирів і військовополонених, яких запитували про успіх операції "Кукурудзяні пластівці", сказали, що вони тим чи іншим шляхом постраждали від цієї кампанії. "Кукурудзяні" рейди обтяжували нацистів, навантажуючи їхні поштові служби та руйнуючи поштові шляхи.

Однак важко оцінити прямий внесок операції в ослаблення морального духу Німеччини, оскільки союзники використовували низку різних методів для поширення своїх меседжів у Німеччині. За іронією долі, однією з перешкод для операції "Кукурудзяні пластівці" був той факт, що на початку 1945 року бомбардування союзників знищило стільки німецьких міст, що багато німців покинули свої зруйновані домівки та стали біженцями. Не маючи адреси для доставки пошти, уряд Німеччини знищив більшу частину пропаганди союзників.

На сучасних аукціонах іноді і зараз з'являються марки операції "Кукурудзяні пластівці". Вони коштують від двадцяти доларів за примірник, а витівка з гітлерівським черепом часто надихає сучасних філателістичних пропагандистів.

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.