1 грудня 1943

Танки в снігу. Реконструкція зимових боїв під Києвом

"Історична Правда" побувала на реконструкції зимових боїв 1943-44 років, які відбувалися на захід від Києва після звільнення столиці. Фоторепортаж про битву в завірюсі, про літаки, танки і людей, які перевтілюються в бійців вермахту, червоноармійців і навіть румунів.

Офіційно захід називався "військово-історико-технічний фестиваль "На броні Перемоги", а проводила його молодіжна громадянська організація"Червона зірка" - разом із кіностудією Довженка, Українським історико-технічним товариством, Київським повітряноплавальним товариством, ТСО України, Національним музеєм військової історії і Міноборони з Держприкордонною службою.

Заявлена тематика заходу обіцяла тим, хто добереться в ліс у Макарівському районі Київщини, "батально-історичну реконструкцію "На Житомирському напрямку. Лютий 1944-го", що являє собою реконструкцію зустрічного бою військ Червоної армії проти частин німецького вермахту в ході зимової кампанії 1943-44 рр із залученням усього особового складу військово-історичних клубів і техніки часів Великої вітчизняної війни",

Першими нас зустріли німецько-фашистські загарбники, які перед боєм влаштували шикування у своєму таборі. 

 Есесівці і вермахт

Місце зібрання протилежної сторони організатори чомусь називали "російський табір", а учасники реконструкції - "радянський", як і відповідає історичній дійсності :) 

 Урррраааа!!!!

Радянські бійці (лівий у фуфайці, правий - у кожуху) насолоджуються американською лeнд-лізівською сигарою...

 

А німцям доводиться курити свій ерзац-тютюн.

 

Моторизована німецька піхота

 

Моторизована радянська артилерія. Цей "вілліс" (теж поставлений за ленд-лізівськими угодами між СРСР і західними союзниками) - прадід сучасних повнопривідних джипів - тягне за собою 45-міліметрову гармату

 

Останні хвилини перед боєм. У німецькому табору викладають план битви. Команди - німецькою, уточнюючі деталі - по-нашому :)

 За дойче камарадами видніється зачохлена 105-мм німецька гаубиця

Війська СС висуваються на позиції

 

Вермахт добирається вантажівкою - Opel Blitz

 "Ось наші залягли", - жартували з приводу німців дядьки у лісницькій формі, які стежили за боєм неподалік кореспондента ІП

Радянська розвідка на бронеавтомобілі БА-64 виявляє німецькі позиції

Озброєння радянського напівброневика - танковий кулемет Дегтярьова ДТ-27

Потім на полі з'явилося два джипи "Додж" із крупнокаліберними кулеметами Дегтярьова-Шпагіна і почали обстрілювати фашистів, які залягли в полі

  Поява ДШК викликала жваву реакцію лісників - вони згадали свою службу в РА :)

Після насиченого кулеметного обстрілу ворожих позицій радянські війська пішли в атаку. В цей час із колонок, через які організатори дійства коментували події, залунали стрілянина, вибухи та бойові крики, дуже схожі на саундтрек до "Рядового Райана"

Радянська атака виглядала дещо самовбивчою

Німці за підтримки бронетранспортерів, підпустивши радянську армію на 200 метрів, відкрили густий вогонь у відповідь. Праворуч у папасі - не партизан і не бандерівець, як припускали дядьки з лісгоспу. Це боєць "Армата Романа" - союзної Гітлеру румунської армії

З цього моменту на полі бою смачно запахло порохом

Під щільним вогнем противника радянська атака захлинулася

Дитина на плечах одного з глядачів засміялася: "Наче сьогодні війна!" Батько радісно закивав

Американські "вілліси" привезли з тилу радянські 45-міліметрові гармати - мобільну тактичну артилерію - які одразу ж відкрили вогонь по бронетранспортерам. Довкола німецьких позицій почали гучно рватися закладені саперами холості заряди. Шматки землі долітали до задоволених глядачів 

 "От ловко 45-ка лупить! І гучно як!" - наче діти, раділи лісники. 45-міліметрова гармата справді стріляла найбільш лунко з усієї артилерії, котра була на полі бою. Фото: ukrfort.io.ua

Задоволення глядацького натовпу сягнуло апогею, коли радянську артилерію почали бомбардувати німецькі літаки з Житомирського аероклубу

 

Ліворуч по ворожій авіації ведуть вогонь крупнокаліберні кулемети, встановлені на "доджах", праворуч -85-міліметрова зенітна гармата

 

Відігнавши літаки, зенітники перевели ствол у горизонтальний режим і відкрили вогонь по гітлерівських окупантах прямою наводкою

 

Німці з румуном перечекали радянську артпідготовку і готуються до наступної атаки

Румунський боєць повідомив, що приїхав на реконструкцію один, бо ніхто з його колег по клубу не зміг

Радянські війська ідуть у вирішальну атаку - цього разу з залученням танків. "О, - реагує хтось із лісників. - Німці спершу танки пускали, а за ними піхоту, а у нас все, як всігда, наоборот".

З пістолета вражає нацистську гадину командир Т-34 - він же головний організатор дійства, президент клуба "Червона Зірка" Олексій Шереметьєв

Важко, напевно, бути німцем-реконструктором - завжди програєш. Хоча самі учасники запевнили кореспондента, що в тактичних, не показових іграх, буває і навпаки

 "Ураааа!!!", - з непідробним ентузіазмом висловили свій захват дядьки-лісники, забувши, що ще півгодини тому вболівали за німців :)

Кілька портретів історичних реконструкторів:

 Олександр Шереметьєв - ідеолог і мотор історично-реконструкторських заходів, котрі нагадують про нашу перемогу в 1945-му
Есесівець
Одяг тоді був однаковий для багатьох верств населення. Без відзнак радянський боєць схожий на в'язня зі сталінського табору
 "Вспомнил я пехоту, и родную роту, и тебя - того, кто дал мне закурить..." Історичним реаліям відповідають навіть засоби для куріння
Цей пушкар був біля 105-мм гаубиці, згаданої на початку репортажу

Легкий розвідувальний автомобіль вермахту SDKfz 222 на передньому плані і американсько-радянський Dodge - на задньому

 Техніку забезпечили реконструктори з харківського клубу "Самоход" і київського "Мілітариста". Якщо ми когось пропустили, пишіть у коменти, додамо

 Після бою до цих радянських бійців підійшли жіночки бальзаківського віку з місцевих глядачів і дуже зворушливо і серйозно їм подякували: "Спасибі, хлопці, хай вас Бог хранить"

"Вілліс" і німецький мотоцикл BMW. Якщо неправильно підписали техніку/зброю, пишіть у коменти

Загалом у відтворенні зимових боїв 1944 року взяло участь біля 300 реконструкторів. За словами Олександра Шереметьєва, фестиваль "На броні Перемоги" був приурочений до Дня захисника вітчизни 23 лютого.

Наступний великий захід під Києвом очікується у травні цього року.

Фото: Дмитро ЛАРІН

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.