Радянських назв вулиць у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА

Найпопулярніша в Україні назва для вулиць, на яких знаходяться місцеві органи влади - вулиця Леніна. Усього їх майже 4,5 тисячі. Назва Незалежності зустрічається в адресах тільки 219 разів.

Про це повідомляють ТЕКСТИ.org.ua.

Безумовні лідери з радянських назв центральних вулиць - Вінницька, Кіровоградська та Житомирська області", де місцеві органи влади розташовані переважно на вулицях, названих на честь одного з лідерів більшовицької революції в Російській імперії Володимира Леніна.

Назва Незалежності зустрічається в адресах владних структур 219 разів, Грушевського - 101 раз, Леніна - 4463 разів, Радянська - 945.

Загалом топонімів часів СРСР в адресах органів влади у 20 разів більше, ніж назв, пов'язаних з Незалежністю.

Подивіться на загальну картину (тут позначені головні вулиці для 20 тисяч населених пунктів):


 Клікніть, щоб подивитися в більшому розмірі

Також в Україні є більше сотні центральних вулиць із назвами Колгоспна, Кірова, Калініна, Щорса тощо.

На батьківщині Нестора Махна, в Гуляйпільському районі (село Новомиколаївка) є навіть вулиця Чекістів. Це крім вулиць Дзерожинського, яких теж багато десятків.

Страх перед примиренням. Сучасні міліціонери досі бояться Махна

З іншого боку, безумовним лідером з "незалежницьких" назв є Івано-Франківщина. Загалом серед таких топонімів є вулиці Бандери (їх 14), Шухевича, Шептицького, Чорновола і Мазепи - проте кожна з останніх зустрічається менше десяти разів.

Ось порівняння мап із трьома "радянськими" і трьома "незалежницькими" назвами:


 Клікабельно

Також було визначено "нейтральні" назви - такі, що отримали назву за часів СРСР, однак не пов'язані з радянською ідеологією; або ідеологічне навантаження яких сильно зменшилося з плином часу (йдеться про вулиці на кшталт Миру, Слави, Космонавтів, Московська).

Ось перелік найуживаніших "радянських", "незалежних" і "нейтральних" топонімів:


Клікабельно

Автори інфографіки цитують фразу Вацлава Гавела "Якщо людина живе в оточенні пропаганди тоталітарної держави і не помічає її, то пропаганда досягла своїх цілей".

"Сила безсилих". Гавел про те, як перемогти тоталітарну державу

"Тоталітарна держава зникла, але ми продовжуємо жити в отруйному тумані її пропаганди, - стверджують журналісти. - Навіть найпереконаніший регіонал-русофіл за жодні гроші не одягне піджак радянського покрою, але ця публіка тримається за радянські назви, як за "Отче наш".

Варто зауважити, що у довіднику адміністративного устрою на сайті ВР є адреси органів влади лише для 20 тисяч населених пунктів - з повного списку у 30 тисяч. Тож не виключено, що повна картина дещо відрізняється.

Як відомо, у травні мер Риму виступив з ініціативою перейменувати вулицю Леніна в італійській столиці на вулицю Жертв комунізму.

Читайте більше про перейменування вулиць в Україні за темою "Топоніміка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.