Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

Мер Риму Джанні Алеманно виступив з ініціативою перейменування вулиці Леніна на вулицю Мучеників Комунізму.

Про це повідомляє "Українська газета" із посиланням на Corriere della Sera.

"Ідея перегляду назви вулиці і проспекту, що носять ім'я Леніна, я думаю, цілком розумний виклик, - заявив міський голова на презентації книги, присвяченої лідеру більшовицької партії Російської імперії і одному з керівників Жовтневої революції 1917 року. - Ім'я Леніна дисонує з ідеєю узгодженої топоніміки".

У той же час член міської ради Джанлука Квадрана відповів так: "Ми готові це обговорити, але не більше того". А Даріо Нанні з Демократичної партії зазначив про "нестерпний ревізіонізм".

"Алеманно з наближенням виборів хоче зробити приємність правим, - сказав Нанні. - Його пропозиція не пройде, вже точно не одноголосно".

Проте результат голосування в топонімічній комісії здається вирішеним: представників правоцентристської партії "Народ свободи" в ній семеро, а лівоцентристів - п'ятеро.

Нагадаємо, влада Грузії вирішила аналогічним чином перетворити Державний музей імені радянського вождя Йосипа Сталіна в його рідному місті Горі в музей Cталінізма.

Більше про Володимира Леніна читайте у темі "Ленін"

Більше про перейменування вулиць читайте у темі "Топоніміка"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.