Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

Мер Риму Джанні Алеманно виступив з ініціативою перейменування вулиці Леніна на вулицю Мучеників Комунізму.

Про це повідомляє "Українська газета" із посиланням на Corriere della Sera.

"Ідея перегляду назви вулиці і проспекту, що носять ім'я Леніна, я думаю, цілком розумний виклик, - заявив міський голова на презентації книги, присвяченої лідеру більшовицької партії Російської імперії і одному з керівників Жовтневої революції 1917 року. - Ім'я Леніна дисонує з ідеєю узгодженої топоніміки".

У той же час член міської ради Джанлука Квадрана відповів так: "Ми готові це обговорити, але не більше того". А Даріо Нанні з Демократичної партії зазначив про "нестерпний ревізіонізм".

"Алеманно з наближенням виборів хоче зробити приємність правим, - сказав Нанні. - Його пропозиція не пройде, вже точно не одноголосно".

Проте результат голосування в топонімічній комісії здається вирішеним: представників правоцентристської партії "Народ свободи" в ній семеро, а лівоцентристів - п'ятеро.

Нагадаємо, влада Грузії вирішила аналогічним чином перетворити Державний музей імені радянського вождя Йосипа Сталіна в його рідному місті Горі в музей Cталінізма.

Більше про Володимира Леніна читайте у темі "Ленін"

Більше про перейменування вулиць читайте у темі "Топоніміка"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.