Спецпроект

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь

Лейтенант британської королівської армії Кеннет Едвін Вуттон був танкістом на Західного фронту в Першій світовій війні. Він командував ведучим танком у своєму підрозділі і брав участь у багатьох боях. Також він чудово малював - хоч олівцем, хоч чорнилом, хоч аквареллю - і вів детальний щоденник.

Вуттон брав участь і у відомій Іпрській битві (літо 1917 року), де загинуло півмільйона солдат з обох боків:

"Ми їхали крізь розриви, але довкола нас тільки падали шматки землі. Німецькі позиції були розтрощені до невпізнання - ми долали вирву за вирвою, і майже всі вони були заповнені багнюкою і людськими тілами.

Зруйноване місто (чорнило)

Доїхавши до вершини пагорба, ми виявили, що німці досі утримують ліс. Я бігав, ховаючись за танком, поки довкола рвалися снаряди. Варто було б залізти всередину, але я ненавидів задушливу тисняву машини, мені здавалося безпечніше назовні".

Лейтенант також описав Різдвяне перемир'я 1914 року, коли командування з обох сторін намагалося зробити все можливе, щоб подолати раптовий вибух людяності в солдатах і погрожувало їм жорстокими покараннями за будь-яку спробу братання з ворогом.

Сторінка зі щоденника, датована 25 грудня 1916 року

А ось його спогади про Різдво 1916-го. Продуктами вже не ділилися, але й не стріляли один в одного:

"У нас був чудовий стіл на Святвечір у бліндажі - індичка, різдвяний пудинг, пиріг, фрукти і шампанське. Обидві сторони не стріляли. Патрулював з півночі до третьої, у святковому настрої".

Останні записи у щоденнику зроблені в госпіталі в Руані, куди важкопоранений Кеннет Вуттон втрапив після вибух. Кілька тижнів тому цей щоденник знайшла лейтенантова правнучка. Вона виставила його на аукціон зі стартовою ціною 3000 фунтів ($4700).

Танк Renault-FT17 в атаці (акварель)

Джерело: The History Blog

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.