Спецпроект

Смерть астронома Тихо Браге: вчені от-от знайдуть розгадку 400-річної таємниці

У рештках славетного астронома XVI-го сторіччя були виявлені залишки ртуті. Сучасні технології дозволяють дати відповідь на запитання, яке мучить цікавих людей з 1601 року - отруїли Тихо Браге чи ні.

Вчені відкривають крипту з рештками Тихо Браге. Справа видно рельєфне зображення астронома
AP

Спільна команда чеських і данських науковців відкрила труну астронома Тихо Браге у церкві Тинської Богоматері в Празі. Вони сподіваються розгадати таємницю смерті вченого, досліджуючи його рештки.

Йдеться про нові наукові методи, які були невідомі в 1901 році, коли тіло данського астронома турбували вперше.

Часточки його вусів і волосся, взяті під час попередньої ексгумації, аналізувалися в 1996 році. Тоді в них був виявлений підвищений зміст ртуті.

Це дозволяло припустити, що причиною смерті Браге були не камені в нирках і навіть не розрив сечового міхура - мається на увазі відома легенда, нібито шляхтич Тихо Браге не хотів порушувати етикет і відлучатися до вітру під час прийому при дворі імператора Рудольфа ІІ.

(Щоб читач провів паралель щодо часів, про які часи йдеться - Рудольф ІІ був імператором Священної Римської імперії німецької нації і посилав на Січ шляхтича з грошима, пропонуючи козакам вступити до "християнської міліції" у спільній європейській лізі проти турків.

Це кінець XVI-го сторіччя - часи раннього козацтва, міських братств, Брестської унії і експортно орієнтованої економіки тодішньої Речі Посполитої).

Про сучасника Браге Станіслава Жолкевського, який підкорив Москву, читайте тут

Таким чином, ситуація з Браге має два варіанти подій: а) його отруїли, б) він занадто захопився алхімічними дослідами.

Портрет Тихо Браге з характерно сплюснутим носом і колоритними вусами

24 жовтня 1601 року Браге побував на званому обіді у імператора. А 11 днів по тому помер.

Офіційно прийнято вважати, що загибель науковця спричинала інфекція сечовивідних шляхів, але чутки про більш мерзотну причину смерті почали циркулювати Прагою ще до кінця жовтня 1601-го.

Подейкували, що помічник Тихо Браге - німецький астроном Йоганн Кеплер (той самий, що відкрив закони руху планет Сонячної системи) - отруїв його, щоби привласнити результати його високоточних астрономічних досліджень, які потім опублікував.

Інша кримінальна версія - Браге отруїв його племінник, Ерік Браге, за наказом данського короля Крістіана IV, від якого Браге утік за кілька років до того.

Науковці сподіваються, що комп'ютерна томографія, рентгени і нейтроново-активаційний аналіз - не тільки волосся, але й кісток - допоможуть виявити, як багато ртуті і за який період часу втрапило в організм Тихо Браге.

Пам'ятник Браге і Кеплеру в Празі. Браге можна пізнати за астрономічним приладдям і за вусами

Якщо отрута проникала довго, то це означає, що Браге вмер від самолікування або занадто активних експериментів (скажімо, в алхімії ртуть вважалася матір'ю металів і одним із найважливіших елементів).

А от, скажімо, висока концентрація отруйних речовин біля коренів волосся означатиме, що велика доза ртуті втрапила в організм одномоментно. "Цей факт може вважатися доказом", - сказав Ян Кучера з Інституту ядерної фізики Чехії.

Вчені також хочуть дослідити залишки черепа Тихо Браге - щоб прояснити деякі деталі щодо металевої пластини в його носі.

Тихо втратив частину носа на дуелі у 1566 році, коли був студентом у Німеччині. Відрізану частину замінили металевою пластиною, але її не знайшли під час ексгумації 1901 року.

Досліди нарешті дозволять визначити, з якого металу була виготовлена ця пластина. Згідно з історичними анекдотами, вона була частково срібною, частково золотою.

Чехи й данці мали чотири дні для роботи з, е-е-е, матеріалом для досліджень. Сьогодні, 19 листопада, вони повинні повернути останки свого ранньомодерного колеги у крипту в церкві Богоматері перед Тином.

Храм Тинської Богоматері

Тим часом вони виявили цілком нову загадку.

Вважалося, що дружину Тихо Браге - Кірстен, міщанку, яку Браге де-факто перетворив на громадянку шляхетного звання - поховали разом із ним, через три роки після смерті вченого.

Однак у відкритій крипті виявили рештки двох людських тіл. Одне належало молодій жінці, не старшій за 20 років, інше - дитині.

Пані Браге ніде поруч не знайшли.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?