"Спасибо жителям Донбасса" за їхню владу в нашій столиці
Журналісти, як правило, мають добру фантазію. Але уява не здатна була передбачити отой стан гніву в душах тисяч киян, коли одного прекрасного дня, а саме сьогодні!, прокинулись вони в чужому місті. Приставлений Януковичем "мер" Попов поставив на собі крапку.
24 серпня 2011
Є такий державний чиновник першого рангу Олександр Попов. "Понаїхав" у Київ він з міста Комсомольск Полтавської області транзитом через службу в КГБ , багаторічну роботу мером в містечку і посаду міністра ЖКГ.
Не питаючи киян і забувши переглянути Конституцію президент призначив чиновника главою столичної міськдержадміністрації.
Вчора цей товариш звернувся до суду і суд його підтримав в справі заборонити політичним партіям і громадським організаціям, які представляють опозицію, проводити свої урочисті заходи на низці площ Києва. Дозволили хіба пройтись вулицею Володимирською, від парка Шевченка до Софіївського майдану, не заходячи, втім, на саму площу.
Вранці виявилось, що і ця куца "свобода" в столиці європейської держави нічого не варта.
Далі фотодокази з короткими текстівками.
Людей зійшлося чимало. Міліція повідомила, що було до 3-х тисяч, організатори запевнили, що 15 тисяч. Істина десь посередині. Всі фото - автора
Гасла були дуже різні - від закликів у любові до Юлі і НАТО, і до таких...
...і навіть таких.
Після виступів лідерів опозиційних сил колона рушила мирною ходою вулицями святкового міста. Але далеко зайти не вдалося. Довелося долати перший кордон міліції - я цього не бачив, бо був у кінці колони. А ще через кілька метрів - остаточний стоп: зупинка перед металевою огорожею, яка перетинала Володимирську вулицю між будівлею Центральної ради (Будинок учителя) і Академії Наук
"Хвоста" маршу не видно, люди стояли дуже щільно. Прапори БЮТ, "Свободи", "Фронту змін", "Громадянської позиції", НРУ, ПРП, "Нашої України", КУН тощо. Нас було справді багато...
...але їх було теж дуже багато. Сотні екіпірованих "космонавтів" і ще сотні у підворіттях, на всіх бічних вулицях.
Преса і блогери роблять свою справу - документують порушення людських прав
Ці "термінатори" мали б лякати своїм виглядом злочинців, але їм дають інші накази. З'ясувалось, що організатори маршу (зокрема, мікрофон був у руках заступника глави партії "Батьківщина" Олександра Турчинова) не мають ніякого іншого плану, ніж як впертись у ряди міліціантів
Дехто почав побоюватись, що пустять газ...
...першим місце сутички покинув Арсеній Яценюк. Дорогою він огризався з протестувальниками, доводячи, що силою кордон спецпризначення не подолати, а владі якраз і потрібна підстава застосувати силу
Спроба зайти з тилу. Марно. Київ в день Незалежності перебував у міліцейській облозі. Питання - чого так бояться глава КМДА та "гарант Конституції"?
Марина Сорока, прес-секретар Юлії Тимошенко. За її спиною - очевидно, співробітник міліції, він знімав протестувальників з-за спин правоохоронців
Пост № 1. Молодики в камуфляжі охороняють Леніна та його послідовників, але опозиціонерам було не до антикваріату...
В загоні регіонала Калашникова все по старому - людей мало і вони мляво демонструють свої високі моральні принципи, махаючи прапорами віртуальних проектів
Градус креативу прихильників Тимошенко зашкалює
Легенди не помирають;)
Батюшка невідомої церкви переконує міліціонерів віддати Хрещатик опозиції
Буде, що показати сусідським хлопцям, - "Як я провела літо"
Прихильники БЮТ таки просочились на Майдан...
...фан-група Юлії Тимошенко
Депутат Юрій Одарченко з БЮТ, діджей мітингу "за Юлю", і його кремезні хдопці
Колишній прокурор Юрій Кармазін проводить юридичний лікнеп про незаконність встановлення металевих парканів просто неба...
Всього година бесід на високих тонах і міліція здалася
Це не все, що було цього дня в святковому Києві. Але це те, що варто запам'ятати і зрозуміти. Влада України сьогодні зробила чіткий крок у напрямку Москви та Мінська.
16 лютого 2026 року помер відомий український психіатр і дисидент Семен Глузман. Він відбув 10 років радянських концтаборів та заслання в часи СРСР. 16 квітня на Міжнародній конференції Української психіатричної асоціації в Києві вшанували пам'ять Семена Глузмана – Слави. Публікуємо промову друга Глузмана та голландського правозахисника Роберта ван Ворена.
Коли у квітні 1868 року британські вояки здобули штурмом гірську фортецю Мекдела – резиденцію ефіопського негуса (або ж імператора) Теводроса II, вони знайшли володаря вже мертвим. І кинулися розривати його одяг на сувеніри. Зупинив ганебне видовище командувач Роберт Нейпір. Який наказав приставити до тіла надійну охорону. Поховали Теводроса II з повагою до його імператорського статусу.
Місце, де влада Києва бачить фонтан – це центр Столиці, це серце України. Відповідальність тут – неймовірна. Кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію! А не затикане нейтральністю, яка в сучасних умовах дорівнює безвідповідальності та, насправді, потуранню окупанту, який дуже прагне от цієї мовчазної та сірої України.
9 квітня 243 року перський цар Шапур I – той самий, якому згодом вдалося вперше взяти в полон римського імператора, – прийняв у своєму палаці та вислухав мандрівного проповідника Сураїка, сина Фартака. Той познайомив володаря із своїм вченням – основи якого, за його власними словами, відкрив йому сам янгол божий. Цар був настільки вражений розповіддю, що видав Сураїку охоронну грамоту і дозволив вільно проповідувати в своїх володіннях.
