Бабин Яр: подолати перешкоди і побудувати меморіал

Вже не перший тиждень триває обговорення скандальної концепції музею у "Бабиному яру". Пропозиції художнього керівника Меморіалу Іллі Хржановського викликали неприйняття серед громадських діячів. Своє ставлення до оголошеної концепції висловили чимало публічних осіб. Публікуємо заяву Наглядової ради БФМЦГ “Бабин Яр”.

 
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"

Зважаючи на громадський резонанс останніх тижнів у ЗМІ та соціальних мережах навколо художнього керівника проєкту "Бабин Яр", а також після окремих безпосередніх звернень до членів Наглядової Ради, ми хочемо заявити:

Метою Фонду було й залишається створення музею, який розповідає про трагедію Бабиного Яру. Місця масового вбивства євреїв, а також ромів, українців, людей інших національностей та представників різних соціальних груп. Місця, яке стало символом спроб злочинного нацистського режиму Німеччини "остаточно розв'язати єврейське питання".

Бабин Яр став не тільки символом цього геноциду, але й символом наступних намагань керівництва Радянського Союзу знищити пам'ять про цю трагедію. Саме готовність незалежної України повернути пам'ять про одну з найбільших трагедій людства зробила нашу ініціативу можливою. Проєкт має унікальний шанс доповнити європейську історію, історію Голокосту та історію людства.
 
Ми переконані, що створення першого і унікального у Східній Європі меморіалу, який розповідає про масове вбивство євреїв шляхом розстрілів (Holocaust by bullets) у ярах Європи, а на базі музею — науково-історичного освітнього центру, важливе не лише для знання та розуміння історії з метою відновлення історичної справедливості. Цей проєкт здатний зміцнити позицію України у сім'ї вільних держав світу як країни, що ставить уроки історії на службу співпраці і порозуміння між народами сьогодні та в майбутньому.
 
Поруч із концепцією музею був створений історичний наратив, над яким працювали авторитетні міжнародні історики і який широко обговорювався представниками української громадськості. Ні концепція музею, ні історичний наратив не змінилися і не змінюються внаслідок будь-яких професійних призначень.

Способи художнього втілення ідей музею розробляються професіоналами і результати їхньої роботи будуть представлені на обговорення Наглядової Ради і широкої громадськості до кінця цього року. Тільки після цього ми зможемо надати справедливу оцінку роботі Іллі Хржановського та його команди.
 
Ми свідомі повноти взятої на себе відповідальності, давши згоду стати членами Наглядової Ради Фонду. Кожен з нас володіє великим досвідом громадської та політичної роботи у своїх країнах.

Кожен з нас має особливий зв'язок з Україною, Українським народом та його історією. Своєю участю в проєкті ми гарантуємо дотримання етичних та професійних норм наукового підходу у створенні цього меморіалу.
 
Ми зацікавлені в активній участі Української громадськості у цьому проєкті і хочемо, щоб Громадська Рада не тільки відновила свою роботу, але й розширила її. Вочевидь, що авторитетних діячів мистецтв, культури і науки України, які звернулися до нас із критикою, безперечно хвилює доля цього проєкту. Ми були б раді бачити їх серед членів Громадської Ради Фонду, які беруть участь в конструктивній критиці нашої роботи.
 
Ми розуміємо велике значення співпраці Фонду з політичним керівництвом України, тому ми повторюємо пропозицію владі делегувати свого представника до нашої Наглядової Ради.
 
Вже майже 80 років, спочатку ідеологічні, а пізніше бюрократичні розбіжності заважали виникненню цього проекту. Ми маємо подолати перешкоди і побудувати цей меморіал в ім'я пам'яті про загиблих і у спадок майбутнім поколінням.
 
З глибокою повагою до всіх, хто звернувся до нас,
 
Натан Щаранський,
Голова Наглядової ради Фонду
Політичний в'язень радянського союзу (1977-1986), правозахисник,
колишній міністр та віце-прем'єр в Ізраїльському уряді (1996-2006). Колишній голова єврейського агентства (2009-2018).

Члени Наглядової Ради

Світлана Алексієвіч - Білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури, лауреатка низки літературних премій країн Європи та США.

Рабин Яків Дов Блайх - Головний Рабин Києва та України, віце-президент Європейського єврейського конгресу та віце-президент Європейської ради єврейських організацій та громад. У 2018 році обраний Головуючим у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій.

Святослав Вакарчук - Лідер рок групи ОЕ, громадський активіст, народний депутат України.

Александр Квасьнєвський - Президент Польщі (1995-2005), голова ради "Ялтинської європейської стратегії".

Володимир Кличко - Чемпіон світу з боксу у важкій вазі, засновник методу "F.A.C.E. The Challenge".

Рональд Лаудер - Президент Всесвітнього єврейського конгресу, посол США в Австрії (1986-1987), філантроп, підприємець, відомий колекціонер творів мистецтва.

Віктор Пінчук - Український підприємець та філантроп, засновник та генеральний директор "EastOne Group" та "Фонду Віктора Пінчука".

Михайло Фрідман - Співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії і благодійного фонду "Genesis Philanthropy Group", підприємець і філантроп, голова наглядової ради консорціуму "Альфа-Груп", співзасновник LetterOne Group.

Павло Фукс - Український підприємець і філантроп, спонсор ряду благодійних фондів, почесний громадянин Харкова.

Герман Хан - Співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії і благодійного фонду "Genesis Philanthropy Group", підприємець і філантроп, глава інвестиційної компанії "L1 Energy", співзасновник LetterOne Group.

Кирило Галушко: Деякі міркування "фахового історика" щодо "Історії України від Діда Свирида"

Звісно, що ці міркування більше звернуті до тих добродіїв, хто ще не стикався із цією хвундаментальною працею. Але не завадить і давнім шанувальникам. Усе ж доробок Діда звернутий на широкий загал, життя триває і усілякі поточні «кон’юнктури» змінюються рік від року. А може там фахові історики, «міські» високочолі інтелектуали, а не «сільські дідугани» зневажливо сміються над цією «попсою».

Станіслав Росовецький: І все ж таки це сучасна біографія Шевченка

Я не проти Шевченка-пророка, і Шевченка-міфотворця, навіть Шевченка-шамана. Ніколи не погоджуся лише з ототожненням поета з кобзарем. Але теза, що Шевченко після заслання продовжував свою революційну діяльність борця за національне визволення свого народу - це явище історичної правди

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: пам'ятки на наступний рік

День розчарування. Розпогодилось, ніч була ясна, хоч і холодна, температура помітно ниже нуля, різкий вітер. Та невдовзі після старту ми вийшли на дуже погану поверхню. Поні часто загрузали в снігу по коліна, а нанесений хуртовиною м'який сніг лежав купами, спричиняючи сильне тертя полозів

Ольга Перебийніс: Драма Музею визвольної боротьби України

76 років тому - 14 лютого 1945 року авіація союзників бомбардувала Прагу. Серед кількох сотень празьких будівель, які були практично повністю зруйновані, був і Музей визвольної боротьби України. В результаті бомбардування було втрачено значну частину фондів, а те, що вціліло, пізніше було знищено, розпорошено, розкрадено, а також вивезено "освободітєлями" з НКВС до СРСР