Голові ОУН(б) Славі Стецько – 100 років!

14 травня виповнюється 100 років Славі Стецько - очільниці ОУН(б), депутата Верховної Ради трьох скликань

 

Мені пощастило знати пані Славу, неодноразово спілкуватися з нею.

Але найбільше запам'яталися зустрічі Голови ОУН Миколи Плав'юка із Головою ОУН(б) Славою Стецько свідком яких мені довелося бути.

Усі зустрічі були доброзичливими, я б сказав теплими. Ніколи не обговорювалися питання минулого ОУН і ОУНб, але завжди майбутнього України. Вражав непереборний оптимізм.

Одного разу я зауважив, що не бачу підстав для оптимізму, на що отримав відповідь: під час війни і на еміграції нам довелося пережити набагато складніші часи, але ми ніколи не втрачали віри в ідею незалежної України, а тому не існує таких труднощів яких би не змогла подолати Українська держава.

Це для мене був добрий урок.

З висоти часу бачу, що насправді не дуже багато діячів української еміграції відважилися покинути доволі комфортне життя на заході, де проживала родина і друзі та повернутися назавжди в Україну.

Микола Плав'юк і Слава Стецько зробили це без вагань.

Україні бракує людей формату Слави Стецько, а тому з особливою пошаною треба зберігати пам'ять про неї – свідка і безпосереднього учасника національно-визвольної боротьби українського народу за свої державність.

Юрій Юзич: Пласт в Ірані

На фото – «Перська жіноча молодь, зорганізована в Пласті». Саме так підписав цю світлину популярний український жіночий часопис «Жінка» у 1936 році. Розповідаючи про те, як особисто шейх займався просуванням жіночих прав у країні, яка опісля змінить свою назву на Іран.

Юрій Юзич: Дмитро Кочержук. Особистий ад'ютант командарма Михайла Омеляновича-Павленка

Віднайдено світлину особистого ад'ютанта командарма Михайла Омеляновича-Павленка. Про цього свого помічника легендарний генерал написав окремий спогад, який видав брошурою. За твердженням Омеляновича-Павленка це був "один галичанин поміж наддніпрянцями" в найближчому оточенні генерала під час Зимового походу. В групі запорожців, яка трансформувалось в особистий конвой командарма.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.