Голові ОУН(б) Славі Стецько – 100 років!

14 травня виповнюється 100 років Славі Стецько - очільниці ОУН(б), депутата Верховної Ради трьох скликань

 

Мені пощастило знати пані Славу, неодноразово спілкуватися з нею.

Але найбільше запам'яталися зустрічі Голови ОУН Миколи Плав'юка із Головою ОУН(б) Славою Стецько свідком яких мені довелося бути.

Усі зустрічі були доброзичливими, я б сказав теплими. Ніколи не обговорювалися питання минулого ОУН і ОУНб, але завжди майбутнього України. Вражав непереборний оптимізм.

Одного разу я зауважив, що не бачу підстав для оптимізму, на що отримав відповідь: під час війни і на еміграції нам довелося пережити набагато складніші часи, але ми ніколи не втрачали віри в ідею незалежної України, а тому не існує таких труднощів яких би не змогла подолати Українська держава.

Це для мене був добрий урок.

З висоти часу бачу, що насправді не дуже багато діячів української еміграції відважилися покинути доволі комфортне життя на заході, де проживала родина і друзі та повернутися назавжди в Україну.

Микола Плав'юк і Слава Стецько зробили це без вагань.

Україні бракує людей формату Слави Стецько, а тому з особливою пошаною треба зберігати пам'ять про неї – свідка і безпосереднього учасника національно-визвольної боротьби українського народу за свої державність.

Кирило Галушко: Деякі міркування "фахового історика" щодо "Історії України від Діда Свирида"

Звісно, що ці міркування більше звернуті до тих добродіїв, хто ще не стикався із цією хвундаментальною працею. Але не завадить і давнім шанувальникам. Усе ж доробок Діда звернутий на широкий загал, життя триває і усілякі поточні «кон’юнктури» змінюються рік від року. А може там фахові історики, «міські» високочолі інтелектуали, а не «сільські дідугани» зневажливо сміються над цією «попсою».

Станіслав Росовецький: І все ж таки це сучасна біографія Шевченка

Я не проти Шевченка-пророка, і Шевченка-міфотворця, навіть Шевченка-шамана. Ніколи не погоджуся лише з ототожненням поета з кобзарем. Але теза, що Шевченко після заслання продовжував свою революційну діяльність борця за національне визволення свого народу - це явище історичної правди

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: пам'ятки на наступний рік

День розчарування. Розпогодилось, ніч була ясна, хоч і холодна, температура помітно ниже нуля, різкий вітер. Та невдовзі після старту ми вийшли на дуже погану поверхню. Поні часто загрузали в снігу по коліна, а нанесений хуртовиною м'який сніг лежав купами, спричиняючи сильне тертя полозів

Ольга Перебийніс: Драма Музею визвольної боротьби України

76 років тому - 14 лютого 1945 року авіація союзників бомбардувала Прагу. Серед кількох сотень празьких будівель, які були практично повністю зруйновані, був і Музей визвольної боротьби України. В результаті бомбардування було втрачено значну частину фондів, а те, що вціліло, пізніше було знищено, розпорошено, розкрадено, а також вивезено "освободітєлями" з НКВС до СРСР