УІНП підготував відеоролик про Славу Стецько

До 100-річчя з дня народження Слави Стецько Інститут національної памʼяті презентує новий відеоролик

Зустріч Слави Стецько з виборцями в Україні
Зустріч Слави Стецько з виборцями в Україні
zbruc.eu

14 травня виповнюється 100 років з дня народження Слави Стецько – однієї з лідерок ОУН (б), багаторічної очільниці Антибільшовицького блоку народів, засновниці Конгресу українських націоналістів та народного депутата трьох скликань.

До цієї дати Український інститут національної пам'яті спільно з Bober Film Studio приурочив вихід нового яскравого історичного ролика про Славу Стецько. Ролик став продовженням започаткованого Інститутом циклу "Люди епохи".

У ролику використані архівні фото та кадри відеохроніки, надані Конгресом українських націоналістів.

Довідково:

Слава Стецько (уроджена Ганна-Євгенія Музика) народилася 14 травня 1920 року в селі Романівка, нині Теребовлянського району на Тернопільщині. З 18 років за прикладом брата – активний учасник Організації українських націоналістів.

Розбудовувала жіночу мережу ОУН, займалася пропагандою, поширювала інформацію про проголошений у Львові 30 червня 1941 року "Акт відновлення української державності".

У 1943-му році була арештована німцями у Львові, вісім місяців провела у тюрмі на Лонцького. Після звільнення (батьки і товариші по боротьбі задіяли усі свої зв'язки) була відправлена проводом ОУН до Відня.

На еміграції стала дружиною одного з лідерів ОУН Ярослава Стецька, взяла собі його прізвище та ім'я. Була одним із активних діячів очолюваного ним Антибільшовицького блоку народів, а після його смерті сама очолила організацію.

Була лідером ОУН (б) та заснованого нею Конгресу українських націоналістів, народним депутатом України трьох скликань.

Двічі як найстарший член парламенту приводила до присяги депутатський корпус. Її життєвим кредом були слова: "Я вірю в українську націю".

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.