АНОНС: відкриття виставки «Андрій Мельник – воїн і соборник»

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича, зокрема магнітофонна плівка 1958 року із записом голосу Андрія Мельника

12 грудня 2020 року о 12:00 в Національному музеї історії України (на 4-му поверсі) відкриється виставка "Андрій Мельник – воїн і соборник", присвячена 130-річчю від дня народження відомого державного, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації Українських націоналістів.

 

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Андрія Мельника (зокрема, пов'язані із його перебуванням у нацистському концтаборі Заксенгаузен), матеріали очолюваної ним ОУН, які поширювали на окупованих теренах України під час Другої світової війни, листи Євгена Коновальця та Тараса Бульби-Боровця до Андрія Мельника, світлини, на яких зафіксовані важливі моменти його праці над політичною консолідацією української еміграції у повоєнний період. Інтерес становлять унікальні тогочасні часописи (серед яких – нелегальні видання УВО та ОУН), звернення українців із різних країн до голови ОУН, магнітофонна плівка 1958 року із записом його звернення до українців в Україні.

Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.