Спецпроект

Україна розпочала наймасштабніший фандрейзинговий проєкт незалежності на створення Музею Голодомору

Голодомор. Надзвичайно важка тема для України та для мене персонально. Мої баби і діди були позбавлені свого майна, худоби, засобів праці і їх результатів. Їх зірвали з хуторів, загнали в колгоспи і якимось чудом, вони вижили в нелюдських умовах і дали життя моїм батькам. Ці історії важко відновлювати — батьки знають мало. Баби та діди померли.

 

Зроблено все, щоб стерти події 30-х років з нашої пам'яті. Документи спотворені. Навіть офіційну демографічну статистику 30-х по Україні неможливо добути. Дані перепису населення 1937 року були вилучені та засекречені. Тих, хто його проводив — репресували.

Однак, окремі документи все ж вдалося зібрати та на їх основі міжнародна група демографів склала демографічну модель, згідно з якою в 1932-1933 році в Україні померло як мінімум на 4,5 мільйона більше за нормальні показники смертності — бенчмарк попередніх років. Вони переконливо стверджують, що цю цифру можна вважати мінімальною цифрою жертв Голодомору.

Однак скільки їх було насправді? Протягом періоду радянської окупації це питання навіть не ставилось, а всі хто його підіймав одразу потрапляли в табори.



Як ми йшли до Музею Голодомору?

У незалежній Україні Голодомор довгий час був темою публікацій ЗМІ та жахливою правдою, яка почала розкриватись з тисяч одиничних свідчень українців, які роками мовчали.

Лише у 2008-му році, коли за ініціативи Віктора Ющенка в Україні з'явився Музей-меморіал і дослідження Голодомору – це стало справою в тому числі наукових інституцій. Однак вже за два роки, нова влада повністю зупинила цей процес.

З перемоги Майдану у 2014-му році, Україна нарощує відновлення роботи інституцій з дослідження Голодомору та обговорення його масштабів з міжнародних наукових колах. Однак і тут, досі процес нерівний.

Найбільш значним кроком має стати створення Музею Голодомору світового рівня, яке стартувало у 2018 році за підтримки Уряду Гройсмана та отримало всебічну підтримку Президента Зеленського і нових Урядів України.

Держава підтвердила всі фінансові плани зі спорудження комплексу, однак розвиток його експозицій і наукової роботи вимагає ширшого фінансування, над залученням якого почав працювати Фонд розвитку Музею Голодомору оголосивши найбільшу фандрейзингову програму в історії України з фінансовою метою 60 мільйонів доларів США.

Створювати стратегію і платформу фандрейзингу почала українська агенція Postmen.



Як народжувався проєкт "Зерна Правди"

Перед кожним проєктом ми робимо великі дослідження. Опитавши 2700 українців зі всіх регіонів, вікових груп і міст та сіл, ми отримали підтвердження, що понад 90% українців вважають Голодомор Геноцидом і Україна має прагнути до повного міжнародного визнання цього факту.

 

Ми також дослідили, що 70% українців готові фінансово підтримати створення Музею Голодомору світового рівня. Також виявили, що 40% українців мають матеріали та свідчення щодо періоду Голодомору.

 

Стало зрозуміло, що фандрейзингова і краудсорсингова платформа має великий запит і потенціал!

Тому ідея платформи zernapravdy.org побудована на перетині фандрейзингу і краудсорсингу — кожна пожертва відновлює пам'ять про одну жертву Голодомору. Вже в стартовій версії функціонал платформи відкриває імена з оцифрованої Книги Пам'яті при кожній донації — повертаючи пам'ять про одну людину.

 

Креативна ідея платформи побудована навколо зернини. Унікальної, як і людське життя. Ми хочемо проростити ці зерна — дати їм життя у пам'яті нашого покоління. Під час проєкту ми творимо динамічну айдентику з мільйонів унікальних зернин — як логотипу і як центрального символу. Унікальність зернин досягається завдяки відбиткам — принтам. Як і людина, що має свій унікальний генетичний код.

 

Окрім інформаційної залученості до проєкту, завдання кампанії – зібрати необхідні кошти, 60 мільйонів доларів — 1,7 млрд. грн. Відповідно до нашого дослідження, для 60% респондентів благодійний внесок найбільш прийнятний спосіб підтримати музей.

При цьому комфортна сума благодійного внеску — до 250 грн. Водночас ми з'ясували, що потенційним благодійникам важливо отримувати інформацію про звітність, досягнення та сам Музей.



Навіщо створювати Музей Голодомору

Можливо, навіть прочитавши цей текст в когось залишилося запитання "Чи на часі в період COVID-19 і сучасного глобалізованого світу приділяти таку увагу створенню музею Голодомору?" — для мене це питання має однозначну відповідь — так. Бо лише усвідомивши хто ми є, ми отримаємо єдність у напрямках нашого подальшого руху.

Поки в головах багатьох співвітчизників гуляє морок — його успішно наповнює російська пропаганда. Завдання Музею і платформи zernapravdy.org в тому, щоб задокументувати та відновити пам'ять про кожного загиблого і зібрати матеріали для міжнародного суду над організаторами Голодомору.

Результатом повинна бути не просто заборона комуністичної ідеології, але і приписи щодо вивчення історії у Російській Федерації та визнанні злочину і відповідальності за Голодомор й інші злодіянь проти людяності".

Едуард Андрющенко: КГБ УРСР про візит принца Філіпа до Києва

Філіп, герцог Единбурзький, який помер 9 квітня 2021 року, майже півстоліття тому відвідав Київ. Це був перший в історії візит члена британської королівської родини в Україну. 5-9 вересня 1973 року українська столиця приймала чемпіонат Європи з кінного спорту. Філіп не лише був відомим шанувальником цього виду спорту, а й очолював світову федерацію. Взяти участь у змагання прибула і його донька - принцеса Анна

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: дні коротшають, а погода холоднішає

Море не виказує охоти замерзати навіть за тихої погоди. Сьогодні знову сильний східний вітер. Скидається на те, що доведеться тут іще затриматись. Тяжко, тяжко, але жити можна – а це вже щось. Не сильно здивуюся, якщо доведеться чекати тут до травня.

Володимир Володько: Храм гетьмана та короля

Є на мапі України місця, що уособлюють собою точки біфуркації нашої історії. Саме там в певний момент відбуваються події, що змінюють майбутнє. Не надто часто вони залишають по собі видимі сліди, на які ми можемо поглянути крізь час. Більш ніж три століття тому на території сучасного села Дігтярівка на Чернігівщині сталася епохальна для України зустріч гетьмана Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ. Нам дуже пощастило, що до наших днів зберігсянімий свідок тих подій – Покровська церква. Але чи житиме вона в майбутньому? Сьогодні це залежить від здатності світської та духовної влади захистити та відновити пам’ятку.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Потепління

Два дні стояла навдивовижу тепла погода, небо оповите хмарами, сніжить, вітер легенький. Вчора вночі хмари розійшлися під південним вітром, а сьогодні зранку всюди навкруг нас відкрите море. Розчаровує, що крига уперто не хоче затримуватися; з іншого боку можна припустити, що вода все одно поступово охолоджується, тож щодня кризі утворюватися дедалі легше: сонце, здається, геть утратило сили, та все ж десь опівдні його промені все одно трохи прогрівають поверхню води.