Спецпроект

Україна розпочала наймасштабніший фандрейзинговий проєкт незалежності на створення Музею Голодомору

Голодомор. Надзвичайно важка тема для України та для мене персонально. Мої баби і діди були позбавлені свого майна, худоби, засобів праці і їх результатів. Їх зірвали з хуторів, загнали в колгоспи і якимось чудом, вони вижили в нелюдських умовах і дали життя моїм батькам. Ці історії важко відновлювати — батьки знають мало. Баби та діди померли.

 

Зроблено все, щоб стерти події 30-х років з нашої пам'яті. Документи спотворені. Навіть офіційну демографічну статистику 30-х по Україні неможливо добути. Дані перепису населення 1937 року були вилучені та засекречені. Тих, хто його проводив — репресували.

Однак, окремі документи все ж вдалося зібрати та на їх основі міжнародна група демографів склала демографічну модель, згідно з якою в 1932-1933 році в Україні померло як мінімум на 4,5 мільйона більше за нормальні показники смертності — бенчмарк попередніх років. Вони переконливо стверджують, що цю цифру можна вважати мінімальною цифрою жертв Голодомору.

Однак скільки їх було насправді? Протягом періоду радянської окупації це питання навіть не ставилось, а всі хто його підіймав одразу потрапляли в табори.



Як ми йшли до Музею Голодомору?

У незалежній Україні Голодомор довгий час був темою публікацій ЗМІ та жахливою правдою, яка почала розкриватись з тисяч одиничних свідчень українців, які роками мовчали.

Лише у 2008-му році, коли за ініціативи Віктора Ющенка в Україні з'явився Музей-меморіал і дослідження Голодомору – це стало справою в тому числі наукових інституцій. Однак вже за два роки, нова влада повністю зупинила цей процес.

З перемоги Майдану у 2014-му році, Україна нарощує відновлення роботи інституцій з дослідження Голодомору та обговорення його масштабів з міжнародних наукових колах. Однак і тут, досі процес нерівний.

Найбільш значним кроком має стати створення Музею Голодомору світового рівня, яке стартувало у 2018 році за підтримки Уряду Гройсмана та отримало всебічну підтримку Президента Зеленського і нових Урядів України.

Держава підтвердила всі фінансові плани зі спорудження комплексу, однак розвиток його експозицій і наукової роботи вимагає ширшого фінансування, над залученням якого почав працювати Фонд розвитку Музею Голодомору оголосивши найбільшу фандрейзингову програму в історії України з фінансовою метою 60 мільйонів доларів США.

Створювати стратегію і платформу фандрейзингу почала українська агенція Postmen.



Як народжувався проєкт "Зерна Правди"

Перед кожним проєктом ми робимо великі дослідження. Опитавши 2700 українців зі всіх регіонів, вікових груп і міст та сіл, ми отримали підтвердження, що понад 90% українців вважають Голодомор Геноцидом і Україна має прагнути до повного міжнародного визнання цього факту.

 

Ми також дослідили, що 70% українців готові фінансово підтримати створення Музею Голодомору світового рівня. Також виявили, що 40% українців мають матеріали та свідчення щодо періоду Голодомору.

 

Стало зрозуміло, що фандрейзингова і краудсорсингова платформа має великий запит і потенціал!

Тому ідея платформи zernapravdy.org побудована на перетині фандрейзингу і краудсорсингу — кожна пожертва відновлює пам'ять про одну жертву Голодомору. Вже в стартовій версії функціонал платформи відкриває імена з оцифрованої Книги Пам'яті при кожній донації — повертаючи пам'ять про одну людину.

 

Креативна ідея платформи побудована навколо зернини. Унікальної, як і людське життя. Ми хочемо проростити ці зерна — дати їм життя у пам'яті нашого покоління. Під час проєкту ми творимо динамічну айдентику з мільйонів унікальних зернин — як логотипу і як центрального символу. Унікальність зернин досягається завдяки відбиткам — принтам. Як і людина, що має свій унікальний генетичний код.

 

Окрім інформаційної залученості до проєкту, завдання кампанії – зібрати необхідні кошти, 60 мільйонів доларів — 1,7 млрд. грн. Відповідно до нашого дослідження, для 60% респондентів благодійний внесок найбільш прийнятний спосіб підтримати музей.

При цьому комфортна сума благодійного внеску — до 250 грн. Водночас ми з'ясували, що потенційним благодійникам важливо отримувати інформацію про звітність, досягнення та сам Музей.



Навіщо створювати Музей Голодомору

Можливо, навіть прочитавши цей текст в когось залишилося запитання "Чи на часі в період COVID-19 і сучасного глобалізованого світу приділяти таку увагу створенню музею Голодомору?" — для мене це питання має однозначну відповідь — так. Бо лише усвідомивши хто ми є, ми отримаємо єдність у напрямках нашого подальшого руху.

Поки в головах багатьох співвітчизників гуляє морок — його успішно наповнює російська пропаганда. Завдання Музею і платформи zernapravdy.org в тому, щоб задокументувати та відновити пам'ять про кожного загиблого і зібрати матеріали для міжнародного суду над організаторами Голодомору.

Результатом повинна бути не просто заборона комуністичної ідеології, але і приписи щодо вивчення історії у Російській Федерації та визнанні злочину і відповідальності за Голодомор й інші злодіянь проти людяності".

Спільнота Українського католицького університету: Звернення УКУ щодо ситуації довкола меморіялізації Бабиного Яру

Щось дуже трагічне твориться довкола цього символу Голокосту та інших нацистських злочинів. Був час у радянській історії Бабиного Яру, коли його покинутих і недоглянутих могил влада намагалася не бачити. Сьогодні, коли вже повним ходом іде меморіялізація цього стражденного місця за фактично російським сценарієм, схваленим Меморіяльним центром Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ), на зміну оптичному прийшло акустичне диво: остережних голосів влада не чує.

Олег Слабоспицький: У Києві попрощалися з учасником підпілля ОУН та політв’язнем Орестом Васкулом

13 червня у Михайлівському Золотоверхому соборі Православної Церкви України відбулось публічне прощання з Орестом Васкулом – учасником збройного підпілля ОУН під час Другої Світової війни, багаторічним в’язнем совєтських концентраційних таборів, керівником Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА з 1992 року. У період 1995-2010 рр. він був членом Головного Проводу ОУН (б) та у 1998-2005 рр. головою Теренового Проводу ОУН (б) в Україні.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Середзим’я

У це середзим’я новин з кожним днем стає дедалі менше; усі події неначе стискаються до коротких записів, однак, трохи порозмисливши, розумієш, що це не зовсім так. Наприклад, сьогодні мав принаймні три важливі обговорення погоди та стану криги, про які можна було б зробити розлогі записи, і за підсумками яких уже було зроблено чимало дрібних розпоряджень.

Володимир В'ятрович: Прецедент Коновальця

Уявити історію України ХХ століття без Євгена Коновальця важко. Адже його роль у розвитку визвольного руху, який через понад півстоліття після його смерті все ж досяг своєї мети, була, без сумніву, визначальною.