Історія гірськолижного трампліну у Воловці

У березні 1939-го Закарпаття було анексовано Угорщиною. Федерація лижного спорту Угорщини та туристичні агенції скористалися новими можливостями і почали масово вивозити у високі і засніжені Карпати спортсменів і туристів. Трамплін у Воловці було реконструйовано і на ньому провели декілька представницьких турнірів

 

Чи дійсно, як стверджують закарпатські масмедіа, "…150 років тому у Воловці знаходився найбільший в Австро-Угорщині лижний трамплін, на якому катався навіть австрійський імператор Франц-Йосип з герцогами Естергазі та Шварценбергом, а австрійські багачі їхали до Воловця "на лижі"?

Невже насправді, як розповідають верховинські екскурсоводи, "…у 1850-х роках імператор особисто щедро інвестував у розвиток лижного курорту" у селі, в якому тоді мешкало заледве кількасот селян і не було навіть школи і залізниці?

Відповіді на ці запитання легко знаходимо у численних матеріалах з історії лижного спорту розміщених в Інтернеті. Так у статті "Schanzenrekord am Himmelhof!" (автор Walter Öhlinger), розміщеної 19.1.2020 у "Wien Museum Magazin", читаємо:

"На Всесвітній виставці, що проходила влітку 1873 року у Відні, увагу усього світу привернули "снігоступи", які були виставлені у норвезькому павільйоні. До того лижі не були відомі в наших широтах…".

Незабаром вже чимало охочих спробували свої сили на лижах на схилах Віденського лісу: "Сніжна зима дала новоствореному виду спорту на снігоступах величезний поштовх".

Тобто, 150 років тому, або, як пишуть закарпатські журналісти, у 1850-х роках, у світі, за винятком Скандинавських країн, навіть не чули про існування лижних видів спорту!

Лише 1887 року в Празі відкривається перший в центральній Європі лижний гурток, у лютому 1891-го у Відні створюється перший лижний клуб, гірські лижі з'являються на альпійських курортах.

У 1893 чехи першими на території Австро-Угорської імперії проводять змагання. Вже за 10 років у Чеському королівстві, а 1905 році і в Австрії були створені перші в світі національні федерації лижного спорту.

Лижники у парку Нормаф, Будапешт, 1914 рік
Лижники у парку Нормаф, Будапешт, 1914 рік

У 1908 році лижний клуб було засновано в Будапешті. 28 лютого 1909 року він організував у парку Нормаф перші загальноугорські змагання з лижного спорту. До їх програми входила лижна гонка, спуск стрімкими схилами та стрибки з трампліну, за який було використано стрімкий пагорб.

Так-так, в ті часи ні про які спеціальні трампліни й мови ще не було. Навіть на батьківщині лижних спортів Норвегії, де перші задокументовані змагання відбулися у 1862 році, стрибки спочатку були частиною бігових гонок, і довжина стрибка не вимірювалася, оцінювали лише стиль виконання.

Перший раз окремі стрибкові змагання пройшли в Норвегії у 1866 році. Стрибали з високих природних уступів, розташованих на гірських схилах. З 1892 року щорічні норвезькі змагання було перенесено в Голменколлен, який з тих пір вважається світовою "Меккою" лижного спорту.

Але й у Голменколлені перші роки спортсмени стрибали з природних уступів, які втім постійно вдосконалювали: десь підкопували, підсипали, робили стрімкішими …

Змагання у Голменколлені, 6 березня 1911 року
Змагання у Голменколлені, 6 березня 1911 року
Норвезька національна бібліотека

Перший в світі спеціалізований трамплін зі штучною надбудовою був зведений в 1911 році у чеському Цвічині. У 1913 році споруджено першу справжню "вежу" і в Голменколлені: вона складалася з дерев'яного риштування висотою 9,5 метра.

Перший справжній трамплін в Угорщині (а Закарпаття до 1918 року було у складі Угорського королівства) був встановлений лише у 1919-му - і також на будапештському Нормафі.

Повертаючись до воловецького "трампліна Франца-Йозефа" запитаємо себе: розповсюджуючи нічим не підтверджену маячню про 150-річну історію цього трампліну ми, українці, намагаємося переписати історію світового спорту?

Стверджуємо, що не скандинави, не альпійські країни, а саме ми, закарпатці, подарували світу лижний спорт? Ви це серйозно? Вочевидь, що цю глупоту не знайти в жодному закордонному виданні, але вона вже кілька років постійно передруковується і поширюється в Україні.

Щодо справжньої історії воловецького трампліну, то вона не менш цікава за вигадану.

Першу згадку про нього знаходимо у річному звіті голови лижної секції мукачівського клубу туристів, надрукованому січневому (за 1930 р. стор.58) номері журналу "Zimní Sport" ("Зимовий спорт") - органі Союзу лижників Чехословаччини, до складу якої у міжвоєнний період входило Закарпаття:

"У літні місяці (1929 року) керівництво клубу готувало будівництво першого лижного трампліна у Воловці. Знайшли місце, розробили плани і створили фонд для будівництва трампліну".

Чехословацький журнал Зимовий спорт
Чехословацький журнал "Зимовий спорт"

У подібному звіті за наступний рік читаємо: "Функціонери клубу старанно підготували будівництво жупного (тобто крайового) лижного трампліну, яке здійснюється біля Воловця за суттєвої допомоги технічної роти 19-го піхотного полку і буде завершено цього (1931 – авт.) року.

Трамплін будується за проектом архітектора Яролімка, і передбачається, що з нього буде можливо стрибати на дальність до 50 м".

Лижні значки та медалі чехословацького періоду
Лижні значки та медалі чехословацького періоду

На жаль, поки що не вдалося знайти результатів змагань, що відбувалися на цьому трампліні у "чехословацький" період. Відомо тільки, що на чемпіонаті краю, який проходив у лютому 1932, з-за великого морозу і сильного вітру частина лижників зійшла з бігової дистанції і змагання були припинені.

Угорський туристичний буклет про Воловець. 1940-і рр.
Угорський туристичний буклет про Воловець. 1940-і рр.

У березні 1939-го Закарпаття було анексовано Угорщиною. Федерація лижного спорту Угорщини та туристичні агенції скористалися новими можливостями і почали масово вивозити у високі і засніжені Карпати спортсменів і туристів. Трамплін у Воловці було реконструйовано і на ньому провели декілька представницьких турнірів.

Повне уявлення про те як виглядав закарпатський трамплін в ті роки можемо отримати з угорської кінохроніки – весною 1940 року Magyar Világhíradó підготувало репортаж про туристичні можливості Закарпаття і до нього попали кадри зі змагань у Воловці, що відбулися 15 березня.

Кадр з кінохроніки 1940 року
Кадри з кінохроніки 1940 року

І хоча у репортажі говориться лише про відкриття реконструйованого трампліну, коло фаворитів тих змагань можна дізнатися зі статті у будапештській газеті "Nemzeti sport" ("Національний спорт") (№53, 1940), що вийшла напередодні старту:

"Найкращі угорські стрибуни на лижах зібралися у Воловці, щоб поборотися на незвично великому трампліні. Спортсмени наполегливо тренувалися, але через примхи погоди урочисте відкриття трампліну і самі змагання довелося переносити: в четвер пішов дощ і змив сніг, що вкривав трамплін.

Але в суботу випало 15 см свіжого снігу і температура понизилася до 5 градусів морозу. Тож невдовзі змагання відбудуться!

Фаворитом є безумовно Дарабош, але холоднокровність і розсудливість Ваньї можуть дати шанс на перемогу і йому. Найвірогіднішим претендентом на третю медаль є Козма. Ми з нетерпінням чекаємо на результати".

Nemzeti sport про змагання у Воловці
Nemzeti sport про змагання у Воловці

Шандор Дарабош на той момент був 4-разовим чемпіоном Угорщини, учасником чемпіонату світу 1935 року; Пал Ванья – чемпіон Угорщини 1931, 1932, 1933, 1938 та 1939 років, пізніше він переміг і у чемпіонатах 1941 та 1943 рр., та стартував на Зимових Олімпійських іграх 1948 року.

Ласло Козма у Воловці був вже 5-разовим чемпіоном Угорщини у командному заліку. Серйозна компанія!

Чи були серед учасників тих змагань закарпатці? Ймовірно, що так. Адже волівчани Микола Асталош, Юрій Баганич, Михайло Берегі, Томаш Білек, брати Михайло і Павло Дубовичі, Франтішек і Томаш Філіпі, Михайло Ільницький, Франтішек Гребік, Йосиф Куля, Іван Лаврович, Франтішек Вагнер та брати Євген і Слава Зіндулки у 30-х роках часто були серед призерів обласних змагань, хто серед юніорів, хто серед дорослих.

Можливо, там стартували й представники найпотужніших в краї клубів з Ужгороду та Мукачева? Складно зараз, після всіх окупацій, еміграцій та депортацій, відшукати протоколи змагань того періоду.

 
Поштова листівка з трампліном у Воловці 
автор - Генрік Шенфельд

Достеменно відомо тільки, що жодних великих міжнародних змагань (а тим паче двох чемпіонатів Європи, як розповідали у "свіжому" рекламному фільмі про Закарпаття) у Воловці не проводилося. Детальна інформація про всі чемпіонати є на сторінках Міжнародної федерації лижного спорту.

Що сталося з воловецьким трампліном? Можливо він, як і подібний у Голменколлені, розсипався від старості, а можливо – був знищений під час бойових дій у 1944-му.

Та якщо норвезький трамплін замінили того ж року, збудувавши ще більший і кращий, то від воловецького на згадку залишилися лише кілька листівок, хвилинний фільмік та ряд бетонних блоків, що колись тримали дерев'яні риштування.






Гульнара Абдулаєва: Як 200 років російської пропаганди вбили багатовікову спільну історію українців та кримських татар

“Хитрі мусульмани, які лише й хочуть Вас обдурити, забрати ваших жінок і худобу, пограбувати вашу землю, щоб продати в Османській імперії”. Саме такий збірний образ кримського татарина пропагований в українську свідомість вже протягом двохсот років. Чому пропагований? Нумо з’ясуймо.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: Крістофер хвицається навіть на колінах

Кліссолд був у Понтінга "моделлю" і вони вдвох лазили по айсбергах заради знімків. Наскільки можу судити, Понтінг зробив усе можливе, щоб убезпечити Кліссолда: дав йому свої кішки та льодоруб, але той, схоже, оступився після чергового "позування" і прокотився футів 12 по округлій поверхні криги, а тоді просто звалився з висоти шість футів на гострокутну стіну айсберга

Юрій Юзич: Пізнавальна історія про вихованця Пласту із Берестечка на Волині

У 1925 році із Берестечка, містечка на Волині, де заправляв московський піп-чорносетенець із "Союза русскава народа", поїхали вчитись до української гімназії у Прагу одразу 8-ро дітей. Був серед них і 13-літній Антін. Він був явним лідером у групі своїх односельчан

Юрій Юзич: Помер найтитулованіший українець-генерал, який докорінно змінив Армію США

Найближчими днями у West Point – The U.S. Military Academy відбудеться похорон українця Миколи Кравціва — генерал-майора Армії США, який народився у Львові і виростав в Пласті. Своїми ідеями та новаторством від докорінно реформував американське військо, яке ніяк не могло оговтатись після війни у В’єтнамі. Він був єдиним українцем, якого у 100-річчя Статуї Свободи в Ню-Йорку особисто відзначив мер міста медаллю Свободи.