Дев'яте травня: поліція відкрила 13 кримінальних справ

В Україні відбувся 721 захід з нагоди відзначення 76-ї річниці перемоги над нацизмом, у яких взяли участь понад 54 тисячі осіб

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Національної поліції.

Зазначається, що загалом до поліції надійшло 61 повідомлення про можливі порушення, більшість з яких стосувалися використання забороненої символіки.

"У результаті перевірок за фактами учинених правопорушень складено 22 адміністративні протоколи "- йдеться у повідомленні.

 

Також до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо 13 кримінальних правопорушень. 

Зокрема, у Києві поліцейські склали адмінпротокол на 16-річного юнака, який використав нацистське вітання під час заходів.

У селі Роздол Михайлівської територіальної громади на Запоріжжі на території двох домоволодінь місцевих мешканців 1971 та 1942 року народження, виявлені прапори червоного кольору з зображенням п'тикутної зірки, серпа та молота.

У Запоріжжі на Алеї Бойової Слави виявили жінку 1954 року народження, яка в руках тримала фотографію з комуністичною символікою. Працівники поліції діалогу тривалий час пояснювали порушниці, що дане зображення є забороненим згідно з Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але жінка категорично відмовлялась залишити заборонене зображення. Його вилучили співробітники поліції. Відкрито кримінальне провадження.

Крім того, складені адміністративні протоколи відносно мешканця Запоріжжя, 1949 року народження та жителя Мелітополя, 1962 року народження, у яких вилучили георгіївські стрічки.

Правоохоронці у Дніпрі склали один адміністративний протокол щодо публічного використання георгіївської стрічки. Крім цього, в учасників заходів виявлено та вилучено ємності із рідиною, схожу на "зеленку", ножі, перцеві балончики.

У Очакові, що на Миколаївщині, під час урочистої ходи з покладанням квітів біля пам'ятника невідомому солдату в одного з учасників був виявлений червоний прапор із зображенням забороненої законом символіки. Вимогу поліцейських прибрати прапор громадянин проігнорував, через що між присутніми учасниками ходи та поліцейськими виникла сутичка. 

Куренівська трагедія. Дев’ятий вал шістдесят першого року. Спогади

Люди, які стояли на машинах, в паніці кидалися в воду, як щури, що залишають корабель, і, борсаючись, бігли до паркану. Серце пропустило удар – щось відбувається. Щось серйозне. Піднявши очі, Ріта побачила, як на горизонті, у самому кінці до болю знайомої вулиці, стрімко зростає щось сіре, величезне, як гора. Цементні стовпи вдалині обламувалися і летіли, ніби сірники; як котушки для ниток, перекидалися котушки з проводами висотою майже в людський зріст, і все це, гнане потугою хвилі, рухалося в їх сторону, торкаючись неба.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.