Чому ж тоді Муравйову вдалося, а сьогодні - дзуськи?

Російська стратегія 2022 максимаьно нагадує їхню ж 1918 року - максимально швидкий рух на Київ уздовж доріг

 
Палаючий музей-майстерня Василя Кричевського у мансарді будинку родини Грушевських, Київ, 7 лютого 1918 року
Le Mirror/Національний музей історії України
Російська стратегія 2022 до болі нагадує їхню ж 1918.
Максимально швидкий рух на Київ уздовж доріг (минулого разу - залізниць).
Чому ж тоді Муравйову вдалося, а сьогодні - дзуськи?
Бо тоді Київ був, нема де правди діти, столицею Малоросії, а тепер - України.
Тоді більшість мешканців ставилася до українського руху нейтрально, а дехто на Арсеналі навіть стріляв нашим у спини, а тепер кияни показують Четвертий Майдан (1990-2004-2013/14-2022).
Тому перемога в столиці буде за нами, а там і решту земель відіб'ємо!

Олексій Мустафін: Радіоперехват. Кому і навіщо знадобилася легенда про "безхмарне небо над Іспанією"

Історію громадянської війни 1936-1938 років в Іспанії зазвичай починають із виступу військових проти цивільного уряду "Народного фронту", чия політика викликала невдоволення консервативно налаштованих верств іспанського суспільства та церкви. Для уряду це, звісно, був заколот. Але його учасники воліли іменувати події "національним повстанням" - звідси й визначення сторін війни як націоналістів та республіканців.

Ігор Набитович: "Виконавець слова. Яків Оренштайн". Огляд книжки Івана Монолатія

Книжка "Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики" історика Івана Монолатія увійшла в довгий список номінантів на премію "Зустріч" 2026 року в категорії літератури нонфікшн, опублікованих у 2024–2025 роках.

Олексій Мустафін: Переклад з минулого. Codex Cumanicus - ключ до вітчизняної історії

11 липня 1303 року – особливий день в календарі кримської, та й української історії загалом. Адже саме ця – не по-середньовічному точна - дата зазначена на першій сторінці так званого Codex Cumanicus - або ж "Кипчацького кодексу" - унікальної збірки рукописних текстів з колекції венеційської бібліотеки Святого Марка.

: Звернення щодо знищення надгробка професора Богдана Лепкого

5 липня стало відомо, що на Раковицькому кладовищі в Кракові невідомі сплюндрували могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого. Науковці Ягеллонського університету та українська академічна спільнота засудили акт вандалізму та закликали відновити барельєф та гідно вшанувати Богдана Лепкого. Публікуємо лист-звернення українською та польською мовами. Звернення відкрите для підписання.