Россияне, снимите со своих аваторок этих грёбаных плюгавых голубей!

От ваших голубей – голубей страны, которая ведет против Украины войну с 2014 года, – тупо тошнит. Особенно тошнит сейчас, когда ваши ракеты падают на мирные города Украины, когда ваши самолеты в украинском небе, а танки – на украинской земле, когда гибнут наши люди из-за того, что какое-то Хуйло решило, что Украины не должно быть

 
Россияне, которые меня читают или подписаны, и которым не всё равно.
Снимите со своих аваторок этих грёбаных плюгавых голубей с пальмовой веточкой.
Это реально бесит (и не меня одну).
От ваших голубей – голубей страны, которая ведет против Украины войну с 2014 года, – тупо тошнит.
Особенно тошнит сейчас, когда ваши ракеты падают на мирные города Украины, когда ваши самолеты в украинском небе, а танки – на украинской земле, когда гибнут наши люди из-за того, что какое-то Хуйло решило, что Украины не должно быть.
Не вам нас "принуждать к миру" (а только такая аллюзия у меня на этих кривых голубей).
Это мы теперь будем диктовать, что вам делать.
________
С точки зрения антропологии академической жизни я много лет отслеживаю ленты российских историков, философов, антропологов. К сожалению, очень немногие ведут себя достойно, очень мало тех, с кем буду дальше общаться.
Я не скажу ничего нового. Мы всё давно о "великой российской науке" знаем. Крылатое выражение "российский интеллектуал заканчивается там, где начинается украинский вопрос", - правдиво как никогда.
Сейчас многие "российские интеллектуалы" ведут "высокие" рассуждения об образах войны, о том, что война – приемлемое средство для решения политических вопросов, рассматривают разные сценарии, делают предсказания, сколько Украина продержится, обсуждают, кто может, а кто не может писать письма против войны, etc, etc.
Я давно уже не охреневаю от этих обсуждений. Просто фиксирую. Обычный исследовательский интерес – врага надо знать.
Ну и, "дорогие россияне", что я вам могу сказать напоследок: вы ничего не знаете об украинцах. Вы не знаете нашей истории и не понимаете нашего национального характера.
Мы – свободные люди.
Вы же теперь – изгои.
________
И еще. Раньше я стеснялась до конца произносить национальный лозунг.
Сейчас – нет.
Слава Україні!
Героям слава!
Смерть ворогам!





Ігор ПОЛУЕКТОВ, Олена ПОПЕЛЬНИЦЬКА, Тетяна ОСІНЧУК, Ксенія БОНДАР: У 2024 році не відбулися археологічні дослідження Богоявленського собору. Причини і наслідки

На київському Подолі цього року не були продовжені археологічні дослідження пам'ятки археології, архітектури та історії, а також символу відродження української державності та незалежної церкви "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Перші археологічні дослідження цієї пам'ятки відбулись восени 2023-го і логічно було б очікувати на продовження розкопок. Хто і чому їх "заблокував" і якими можуть бути наслідки: що через це може втратити українська історія та культура?

Олександр Тереверко: Прощавай, "Растішка"...

На фронті загинув бойовий медик Антон Шевчук, відомий як "Растішка".

Павло Казарін: Жити всередині історії

Анексія Криму змушувала кожного визначатися щодо власної громадянської ідентичності. Вирішувати, який прапор ти вважаєш за свій. Під звуки якого гімну ти підводитимешся.

Олексій Мустафін: Мігель Сервет: вчений, страчений як проповідник

27 жовтня 1553 року у Женеві спалили живцем Мігеля Сервета. Він відомий як перший європеєць, який описав мале коло кровообігу, – до нього це зробив сирієць Ібн ан-Нафіс ще в ХІІІ столітті, але в християнському світі з працями цього мамлюцького лікаря тоді були майже не знайомі. Не менш геніальними є здогадки Сервета щодо ролі вітамінів – за це його вважають одним з «батьків» фармакології.