Відреставрувати історичну пам'ять і відновити справедливість

Закликаю українських дипломатів не лише збирати докази злочинів Росії в наші дні і на цій війні, а й підключати істориків для подачі в Гаагу злочинів проти українців, здійснених Радянським союзом за останні 100 років. Так би мовити - "одним махом двох зайців"

 
Моя бабуся - Марія Миколаївна Чепига (з дому Босович). Їй було 15, коли тата забрали росіяни

Коли моїй бабусі з Снятина, теж Марії, було 15 років, а її брату Тарасу 5, пізно ввечері в їх рідну хату прийшли радянські солдати і забрали їх тата. В той вечір вони пройшлись ще по кільком українським хатам і з два десятка дітей зі звичайних українських дітлахів стали дітьми ворогів народу.

Мій прадід був громадським діячем, відкрив хату-читальню в селі (вона ж бібіліотека), я в якій читали українські книжки і ставили вистави українською, а також був учасником ОУН.

Прадід, як і його односельчани, розмовляли рідною мовою, співали рідною мовою, молилися рідною мовою, водили вертепи рідною мовою на своїй рідній землі. але радянській владі то не подобалось, як і те, що люди взяли до рук зброю, щоб захищати своє. Прадіда привезли до Станіслава, посадили в тюрму, допитували, а суд відбувся за іронією долі в день коли через 19 років народився його онук.

В 1941-му прадіда розстріляли. І ми досі не знаємо чи то прямо в тюрмі чи то в Дем'яновому Лазі, разом з тисячами інших патріотів, теж ворогів радянського союзу. моя бабуся все життя ненавиділа москалів. І так практично в кожній галицькій сім'ї...

24 лютого 2022 року праправнуки ворога Радянського союзу прокинулись зранку від гулу сирен і вибухів. і найменший шестирічний праправнук, спостерігаючи за густим темним димом за вікном (від підірваного франківського аеропорту) налякано баракадивував вікна картонними коробками від нещодавно подарованої іграшки.

Відтоді три праправнуки ворога радянського союзу будуть ненавидіти сучасну наступницю Радянського союзу - Росію. І зверніть увагу, для обох держав, вже традиційно, ворогом стає кожен, хто вміє думати і захищати своє.

 
Прабабуся Олена, що втратила у жорнах російських репресій свого чоловіка, з родиною

Так от, що я собі думаю, коли в Гаазі судитимуть того морального урода з кремля і всю його неадекватну братію, пропоную одразу розглянути і всі злочини Радянського союзу.

Зараз, коли світ нарешті дуже чітко побачив справжнє обличчя москальноти, просто є історично логічним і справедливим повністю розвіяти всі міфи навколо мордору за останні сто років.

Показати істинне обличчя і для всіх цивілізованих країн, і для самих москалів, яких десятиліттями годують брехнею і від чого в них зовсім порушилось адекватне сприйняття навколишнього стану речей. світ має знати правду!

Після Другої світової війни ще Рузвельт і Черчиль мріяли викрити правду про злочини комуністів, та на жаль, не встигли. Тоді на Нюрнберзькому процесі засудили лише нацистський режим. Настав час і для комуняк.

Тому нащадки Рузвельта та Черчиля, американці та британці, мають здійснити мрію своїх лідерів, та разом з українцями, які як ніхто, стільки настраждались від кривавого червоного терору, мають повне право здійснити історичну справедливість і засудити всі злочини СРСР - жовтнева революція, репресії, гулаги, Голодомор, злочини під час Другої світової - все це ми не маємо права забути і пробачити.

 
Бабуся працювала на залізниці і все життя їздила на роботу на велосипеді

Світ має знати правду! І тут нема чого дивуватись тому, як сьогодні себе поводять упирі з мордору - в них це в генах. Таке зневажливе відношення до цінності людського життя вони в повній мірі успадкували від своїх предків - червоних комісарів, всіх тих леніних і сталіних, яких досі возвеличують і морозять по мавзолеях.

Вони насправді живуть минулим, тому в них нема майбутнього. тому щоб остаточно закрити цю книжку для них і щоб перегорнути нову сторінку для Української Держави, потрібно розставити всі крапки над "і", відкрити всі карти минулого і почати самим (самим, а не проклятим сусідам) писати новий том нашої багатотомної історії.

Відчуваю це і своїм обов'язком і справою честі, як правнучка ворога СРСР і Героя України, який як і тисячі українців поклали своє життя за рідну Україну, довести справу до логічного завершення.

Закликаю українських дипломатів не лише збирати докази злочинів Росії в наші дні і на цій війні, а й підключати істориків для подачі в Гаагу злочинів проти українців, здійснених Радянським союзом за останні 100 років. Так би мовити - "одним махом двох зайців".

Треба вщент розбити цю пропагандистську машину нелюдського режиму, як зараз наші воїни вщент розбивають москальські танки!






Олександр Скрипник: КДБ проти відзначення за кордоном Дня створення УПА

Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України свідчать про те, що в радянський період органи кдб не лише всередині срср, а й за кордоном застосовували агентурно-оперативні та ідеологічні методи, щоб повністю витіснити з пам'яті українців День створення Української повстанської армії, який згідно з постановою Української Головної Визвольної Ради зазвичай відзначався 14 жовтня на свято Покрови.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Темні часи. Вінстон повертається

За іронією долі, один з найбільш цитованих політиків у світовій історії Вінстон Черчилль казав, що усі його найкращі вислови вже озвучили давні римляни, а улюблене чтиво неуків – збірники афоризмів. Якщо проаналізовати бібліографію прем'єра 1980–початку 2000-х, то можна легко визначити на формування якої аудиторії були спрямовані ті видання, адже все вартісне тривалий час знаходилось під ідеологічною забороною, як і постать самого Вінстона Черчилля, затаврованого радянською пропагандою "палієм війни" та "реакціонером".

Василь Пачовський: "Позбираймо кости наших героїв кидані тиранами по чужих країнах". Маніфест Василя Пачовського про Національний український Пантеон

"У Київі мусить станути Національний україньский Пантеон, мусим позбирати і зложити в Київі кости усїх своїх борцїв-мучевиків, розсипані по цїлім просторі від Білого до Чорного моря! Мусим поставити сьвятиню з вівтаром ідеї, яка має пронизатися євом всі одиницї нашого народу!"

Катерина Даценко: Хвилина мовчання. Історія щоденного ритуалу

Під час війни – у лісах, криївках – Українська повстанська армія завмирає на "Загальне вшанування трихвилинною мовчанкою пам'яті всіх поляглих вояків УПА та учасників збройного підпілля, які загинули у рр. 1942–1947". Це цитата зі Святочного наказу, в якому є Інструкція відзначення п'ятиріччя Свята УПА, 14 жовтня 1947 року. Але виявилося, що документ від 1947 року – не найдавніший.