Деколонізація Ганновера

Перейменування вулиці у багатому районі Ганновера тривало майже 10 років. Цими днями суд остаточно відмовив противникам у позові: Гінденбургштрассе тепер називається Льобенштайнштрассе

 

Перейменування вулиці у багатому районі Ганновера тривало майже 10 років. Цими днями суд остаточно відмовив противникам у позові: Гінденбургштрассе тепер називається Льобенштайнштрассе.

Усе дуже символічно.

Пауль фон Гінденбург - почесний громадянин Ганновера з 1915 року, герой Першої світової, останній президент Веймарської республіки, який на схилі літ фактично своїми руками віддав владу у Німеччині Гітлеру - коронував його на канцлерство.

Нова назва вулиці на честь Лотте-Лоре Льобенштайн, яка жила тут до 1937 року, доки не втекла від націонал-соціалістів у Нідерланди. У 1943 році усю родину депортували й убили в таборі смерті Собібор. Лотте-Лорі було 10 років.

Гінденбургштрассе - козирна вулиця у Ганновері. Тут мешкає чимало юристів, стоять дорогі вілли, знаходиться штаб-квартира ХДС і навіть житло екс-канцлера Шрьодера.

Місцева районна рада ініціювала перейменування у 2018 році, коли отримала звіт консультативної комісії. У 2013 році Ганновер вирішив ще раз відфільтрувати нацистське минуле Німеччини. Створили науково-консультативну раду, у ній працювали історики, представники церков, єврейської громади.

Шукали прізвища, дотичні до нацистської епохи. Із 493 перевірених імен 476 пройшли чистилище, 17 - спрямували на перейменування.

Зокрема, консультативна рада заявила: "Рейх-президент Гінденбург зіграв центральну роль у знищенні республіки та розширенні диктатури в рамках антисемітської урядової програми".

Гітлер та Гінденбург
Гітлер та Гінденбург

Але частина мешканців Гінденбургштрассе вирішила по-своєму: буцімто їхній голос як "постраждалих" має більшу вагу, ніж висновки експертів. Противники зміни назви ставили під сумнів процедуру та обґрунтованість рішення місцевої ради, сперечалися з витратами на "візитки та рекламні банери в місцевому тенісному клубі", які доведеться змінити. Хтось переживав, що Google не видаватиме потенційним клієнтам правильну адресу його офісу.

Міська та районна рада замовили опитування, відбулися бурхливі громадські зустрічі.

У письмовому опитуванні мешканців 99% були проти перейменування. Але на питання відповіли лише 32%. "Досвід показує, що ті, хто незадоволений, активніші, — сказав газеті Taz суддя Андреа Речціус, — ми просто не знаємо, що думають про це інші 68%".

П'ятеро жителів заснували "Ініціативу Гінденбургштрассе" та зібрали підписи проти перейменування. Вони отримали інший експертний висновок, у якому було спростування оцінки Консультативної ради.

Активізувалися й прихильники перейменування: 23 вересня 2018 року невідомі самовільно зняли дорожні знаки із назвами Гінденбургштрассе.

Усе ж невелика більшість (10 проти 7) в райраді Ганновера проголосувала за вулицю вбитої нацистами Льобенштейн. Рішення ухвалили 9 листопада 2020 року - у річницю антисемітських погромів ("Кришталева ніч").

Згодом суд декілька разів визнав, що процедури враховані та виконані. Востаннє це сталося щойно - у травні 2022 року. При цьому суддя не втручалася в дискусію про історичну роль Гінденбурга, щодо якої обидві сторони мали висновки експертів, а керувалася тільки процедурними моментами.

Тепер Гінденбургом зайнялися серйозно. У Ганновері створили групу Decolonize Hannover (Деколонізація Ганновера), яка прагне зробити колоніальне минуле міста видимим і показати його вплив на сьогодення. Йдеться й про інші назви публічного простору, які мають бути переглянуті. Наприклад, на честь рейх-президента названо також замок у передмісті Ганновера.

Аналогічна історія сталася і в Гамбургу. Там довгий час змінювали назву Гінденбургштрассе на вулицю Отто Вельса - лідера соціал-демократів, які до кінця опонували нацистам у 1930-х.






Єфрем Лукацький: Камера, яка співчуває

Ще якихось чотири роки тому, перед початком війни, документальна фотографія в Україні вмирала. Мало кого у світі цікавили новини з України, а місцеві видання закривалися, насамперед звільняли фотографів, доручаючи текстовим журналістам фотографувати на телефон. Але війна змінила все. Тепер знімки знову стали потрібні. Кожен зі смартфоном став свідком. Вибух ракети — кров на асфальті — зображення в соцмережах.

Рефат Чубаров: Заява Меджлісу кримськотатарського народу щодо неприпустимості визнання Криму російським

Меджліс кримськотатарського народу – вищий представницький орган корінного кримськотатарського народу України – категорично відкидає будь-які пропозиції або дії, спрямовані на визнання російськими тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які є невід’ємною складовою частиною України в її міжнародно визнаних кордонах.

Олексій Мустафін: Гюнтер Гійом: шпигун, що керував справами німецького канцлера

Вранці 24 квітня 1974 року західнонімецька поліція затримала Гюнтера Гійома, особистого референта федерального канцлера Віллі Брандта. Двері будинку, де він жив разом з дружиною, референт відкрив «гостям» сам - як кажуть, у домашньому халаті. У чому його можуть звинуватити, Гійом вочевидь здогадувався, тому й не став відмовлятися, а одразу заявив: "Я офіцер Національної народної армії НДР та співробітник Міністерства державної безпеки. Прошу шанувати мою честь офіцера".

Олександр Зінченко: Чергова провокація з могилою українців на горі Монастир у Польщі

Що залишається польським правим, коли вони за 8 років нічого не змогли зробити, займаючись дрібними повокаціями та махінаціями у питанні складних питань спільної історії? Правильно - нові провокації, в сподіванні, що травмовані війною українці влаштують істерику та зупинять роботи в Пужниках і Углах.