10 найкращих книг про Київ, написаних українською

Захисники Булгакова - кияни, апелюють до того, що він є автором текстів про Місто (Біла гвардія, Киев-город). І, мовляв, ніхто більше так пронизливо про Київ не написав. При цьому, якщо і згадуються інші російські автори, що писали про Київ, як то Лєсков, Купрін, Паустовський, то побіжно, з приміткою, що "їх так не знають" і "на стільки мов не перекладені". Якщо попросити цих захисників Булгакова-"київського письменника" назвати бодай 3 книги про Київ українських авторів, вони губляться

 

Захисники Булгакова - кияни, апелюють до того, що він є автором текстів про Місто (Біла гвардія, Киев-город). І, мовляв, ніхто більше так пронизливо про Київ не написав.

При цьому, якщо і згадуються інші російські автори, що писали про Київ, як то Лєсков, Купрін, Паустовський, то побіжно, з приміткою, що "їх так не знають" і "на стільки мов не перекладені".

При цьому, якщо попросити цих захисників Булгакова-"київського письменника" назвати бодай 3 книги про Київ українських авторів, вони губляться. І я зараз про київську інтелігенцію, людей, що багато читають, люблять місто, цікавляться його історією.

В цьому контексті їх "давайте розвивати власну культуру, а не знищувати Булгакова" не витримує критики, бо за 30 років вони так і не знайшли часу/бажання познайомитися з українською культурою.

Тому вирішила допомогти.

Про мою експертність: я колекціоную книги про Київ. Здебільшого нонфікшн, спогади, альбоми тощо. Написала урбаністичне фентезі у декораціях історичного Києва 1911-1913 років "Лазарус".

Київ - місто Нечуя-Левицького
Київ - місто Нечуя-Левицького

Нижче мій топ (лише обрані прозові тексти) книг про Київ, написаних українською, з одним реченням "про що".

1. "Місто", Валер'ян Підмогильний (підкорення Києва молодим чоловіком у 1920-ті).

2. "Хмари", Іван Нечуй-Левицький (інтелігенція у Києві у 1870–1872 роках). Цього ж автора збірка оповідань "Київські прохачі".

Нечуй-Левицький прожив у Києві біля 50 років, похований на Байковому, але музей має на Черкащині.

3. "День мій суботній", Григір Тютюнник (повість про підкорення Києва у 1970-х). Тютюнник жив на Андріївському (що описано у тексті), але музею не має.

4. "Дівчинка з ведмедиком", Віктор Петров (Домонтович) (ексцентрична історія про любов у Києві 1920-х).

5. "Записки Кирпатого Мефістофеля", Володимир Винниченко (страждання чоловіка під час кризи віку у Києві 1916 року).

6. "Клавка" та продовження "Юра", Марина Гримич (романи з присмаком мелодрами. Перший - про Київ 1947 року та Спілку письменників, другий - про Київ 1968 року).

7. "Місто з химерами", Олесь Ільченко (атмосферний, з детективними нотами роман про Київ початку ХХ ст.).

8. "Кохання в стилі бароко", Володимир Даниленко (любовний детектив, загадка пов'язана з київською архтектурою та ландшафтом).

9. есе з "Лексикону інтимних міст", Юрій Андрухович.

10. "Зелена маргарита", Світлана Пиркало (молодіжна повість про Київ початку 2000-х); "Я тут живу", Міла Іванцова (про життя Києва і його мешканців у період між двома Майданами); "Київські канкули", Наталя Тисовська (гостросюжетні пригоди американки у довоєнному Києві).

У якості бонуса - п'єси:

"За двома зайцями", Михайло Старицький (її носії російсько-радянської культури знають у Києві не менше за Булгакова).

"Свіччине весілля", Іван Кочерга (дія відбувається у Києві 1506 року - маловідомий період у Києві).

Про окремі історичні періоди у Києві варто почитати у Павла Загребельного, Валерія Шевчука.

Книги для підлітків про Київ:

"Метро до темного міста", Олена Захарченко.

"Темний бік будинку", Марина Макущенко (романи для підлітків, повні пригод, історії міста, знайомих локацій).

Поезія - дуже багато, насправді. Моє улюблене написав Павло Тичина:

Над Києвом — золотий гомін,

І голуби, і сонце!

Внизу —

Дніпро торкає струни...






Юрій Юзич: Дмитро Кочержук. Особистий ад'ютант командарма Михайла Омеляновича-Павленка

Віднайдено світлину особистого ад'ютанта командарма Михайла Омеляновича-Павленка. Про цього свого помічника легендарний генерал написав окремий спогад, який видав брошурою. За твердженням Омеляновича-Павленка це був "один галичанин поміж наддніпрянцями" в найближчому оточенні генерала під час Зимового походу. В групі запорожців, яка трансформувалось в особистий конвой командарма.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!