ОУНівський артефакт Афганської війни

Природно, що ОУН засуджувала вторгнення Радянського Союзу в Афганістан і співчувала моджахедам. Адже це вкладалося в її концепцію Антибільшовицького Блоку Народів. АБН проводив активну політику підтримки поневолених Москвою народів і виступав за національні революції та створення незалежних держав на руїнах СРСР. Це вважалося найефективнішим засобом закрити тему російського імперіалізму і забезпечити стабільний мир. Але цього не розуміли, та й нині, на жаль, не розуміють західні еліти, які бояться розпаду Російської Федерації та неконтрольованої міграції й невизначеності, в таких обставинах, стосовно власника ядерної зброї…

 

Природно, що Організація Українських Націоналістів засуджувала вторгнення Радянського Союзу в Афганістан і співчувала моджахедам. Адже це вкладалося в її концепцію АБН – Антибільшовицького Блоку Народів. АБН проводив активну політику підтримки поневолених Москвою народів і виступав за національні революції та створення незалежних держав на руїнах СРСР.

Це вважалося (і вважається) найефективнішим засобом закрити тему російського імперіалізму і забезпечити стабільний мир.

Але цього не розуміли, та й нині, на жаль, не розуміють західні еліти, які бояться розпаду Російської Федерації та неконтрольованої міграції й невизначеності, в таких обставинах, стосовно власника ядерної зброї…

Однак західні еліти – на Заході, а в українців "немає іншого Дніпра", як писав Тарас Шевченко.

Листівка, текст якої можна тут бачити, була виявлена кілька років тому в Архіві ОУН, який знаходиться в Українській Інформаційній Службі в Лондоні – Ukrainian Information Service – London. Існує вона в одному екземплярі. Виготовлена на звичайному папері, на відміну від більшості листівок, які масово виготовлялися в друкарні Української Видавничої Спілки на 200 Liverpool Road ось на цьому агрегаті.

 

"На цій машині (випуску 1969 р.) понад 40 років друкували такі видання, як журнал "Визвольний шлях", газ. "Шлях перемоги", певний час "Українську Думку", та величезну кількість бюлетнів, книг, брошур і листівок. Через метал цього агрегату пройшли твори всіх наших дисидентів, підпільні видання для України."

Володимир Павлюк, який працював багато років друкарем, пригадує, що дуже тонкий папір цих листівок постійно налипав на ротори друкарської машини, завдавав багато клопотів, але не було ради – відтирали, мили і друкували, друкували… Тонкий папір – то для того, щоб листівки в якомога більшій кількості вміщалися в підошви черевиків, палітурки книг та інші речі, для доправлення до України.

Та повернемося до тексту листівки, яку не потрібно було приховувати по дорозі до Афганістану, адже проти тодішньої "Спеціальної військової операції" Кремля повстав увесь цивілізований світ.

 

Архів ОУН в УІС-Лондон. – Колекції. – Листівки інформаційні. - Інв.№ 31

 

Архів ОУН в УІС-Лондон. – Колекції. – Листівки інформаційні. - Інв.№ 31

Як бачимо, текст надруковано в 1982 році трьома мовами: українською, російською і дарі. До речі, першою метою цієї публікації є знайти серед читачів спеціаліста зі східних мов. А друга мета – ширша і складніша. Адже досі всі спроби виявити серед українців – учасників Афганської війни тих, хто бачив цю листівку виявилися безуспішними. Не знаємо, також, хто саме, за яких обставин і куди саме відправляв цю листівку. Як передавали? Чи знайшло це якийсь відгук в донесеннях "особістів" у складі Сов. Армії?

Серед документів Архіву ОУН виявлено, поки-що, небагато джерел, пов'язаних з Афганістаном. Це газети AfghaNews та Afghan Mujahid (за той самий 1982 рік), радіозвернення ОУН(р) та АБН "До воїнів Совєтської армії в Афганістані". Є ще повністю оцифрований архів бюлетня АБН - ABN Correspondence (АБН-Корреспонденс), який виходив англійською, німецькою, французькою та російською мовами з лютого 1950 по 2000 рік.

Окремі числа бюлетня присвячені афганським подіям.

Але є ще одне архівне аудіо, яке, мені здається, може "пролити світло" на обставини контаків ОУН з афганськими повстанцями. Це розповідь журналіста Аскольда Крушельницького про поїздку до Афганістану (24.07.1980-11.08.1980) та спілкування з лідерами афганського Руху Опору. Воно містить, також, аналіз різних груп афганських партизанів.

Чи виведе воно на заявлену нами мету – покаже час і зацікавленість дослідників у подальших пошуках.

Ігор Бігун: Постріл у потилицю. Як Росія продовжує радянські традиції політичного терору

Політичні репресії — неодмінна ознака всіх диктатур і недемократичних режимів. Бувши в обіймах Раднського Союзу, Україні довелося сповна випити чашу державного терору, штучного голоду, масових арештів, розстрілів, депортацій і каторжної праці в концентраційних таборах. Нинішня путінська Росія війною намагається знову підкорити нашу країну, щоб за допомогою ув’язненнь, катувань і розстрілів змусити зректися свого єства.

Олександр Зінченко: Титани і суперечності

15 травня 1990 року – 35 років тому – зібрався той склад Верховної Ради України, який проголосив Незалежність. І мало хто з тих, хто буде голосувати за Акт 24 серпня 1991 року міг би сказати, що очікував цього так швидко. Дехто – не очікував взагалі, але проголосував. Як так сталося?!

Тарас Стецьків: Як я став Народним депутатом України першого скликання

У 1990 році мені судилось долею вперше стати Народним депутатом України. У другому турі голосування у Мостиському виборчому окрузі номер 275 я отримав трохи більше як 300 голосів переваги над відомим політвʼязнем Іваном Гелем. Він набрав 41 тис 100 голосів, а я – 41 402 голосів. Мені тоді було повних 25 років і в тому скликанні Верховної Ради України я став одним з наймолодших депутатів.

Олександр Білоусенко: Я був членом КПРС не з ідеологічних переконань, а в силу обставин

Особливо протидія моїм зусиллям посилилися після оприлюднення моєї передвиборчої програми, в якій один із пунктів передбачав «…активно добиватися: переведення республіки на економічну самостійність і політичний суверенітет…»