Пластуни з Небесної сотні

Четверо Героїв Небесної сотні проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій

 

Четверо Героїв Небесної сотні, які проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій.

Вирішив, нарешті, написати про цих хлопців. Щоб пластові виховники та провідники гуртків, готуючи щорічні заходи для вшанування Небесної сотні знали і пам'ятали про них.

ГУРИК Роман, 19 років. Народився і виростав в Івано-Франківську. У 2007 році місцевий осередок Пласту проводив набір до пластових гуртків. У 2-й українській гімназії, де навчався Роман, до гуртка пластового впорядника Іллі Гончарова зголосились учні 7 класів.

 
Роман Гурик

Певний час в цьому гуртку пластував і Роман Гурик. Гурток був в складі 49 курінь УПЮ ім. Івана Миколайчука. На час Майдану – студент філософського факультету Прикарпатського університету. Мріяв про вступ у морську академію. Прадід Романа і два його брата були вояками УПА, двоє останніх – загинули в боротьбі.

СОЛЬЧАНИК Богдан, 28 років. Народився в Старому Самборі. За неперевіреною інформацією долучався до Пласту ще юнаком. Студентом став активним учасником змагань із пішохідного мандрівництва "Стежками Героїв", які організовує щорічно Пласт в Карпатах.

 
Богдан Сольчаник

Богдан був одним із кращих, зокрема організував і водив на змагання свою власну команду. Подав заяву вступу до Пласту, певний час був старшим-пластуном прихильником у Пласт Львів. Відтак залишався приятелем Пласту. Історик, викладав в Католицькому університеті у Львові.

ХРАПАЧЕНКО Олександр, 26 років. Народився і виростав в місті Рівне. Студент місцевого гуманітарного університету. Навчався на кафедрі театральної режисури. Провідний актор-соліст театру вільної пластики "Яблуко", організованого при кафедрі молодіжною організацією YMCA.

 
Олександр Храпаченко

На скаутському таборі здобув ступінь "скаута-рейнджера". Зазвичай на таборі із 30-40 осіб лише 7-8 осіб отримують таке визнання. Брав участь у воєнізованому рятувальному підрозділі. Одного разу під час походу врятував життя чоловікові – в скаутингу за такий вчинок є найвище відзначення-визнання.

ЗУБЕНКО Владислав, 23 роки. Народився в Харкові за кілька місяців до проголошення Україною Незалежності. Відмінник в школі, писав вірші, брав участь в олімпіадах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Їздив у дитячі притулки, де з однодумцями організовував свята для сиріт. Брав участь у програмах з пропагування здорового способу життя, був волонтером-скаутом YMCA.

 
Владислав Зубенко

Займався реконструкцією середньовічних битв, був скаутом. На Майдан приїхав у лютому 2014 року і вступив до Самооборони. Влад говорив:

"Існує лише Честь та Відважність. Не бійся смерті".

Олексій Мустафін: Шлях до Клондайку. Чому золота лихоманка на Алясці стала "останньою з великих"

Від ажіотажу навколо Аляски найбільше виграли не ті, хто був на авансцені. Ймовірно, так було й раніше. Але вперше з усією очевидністю це стало зрозуміло саме тут. Зрештою тому на Алясці й завершилася історія "великих золотих лихоманок".

: Львівський музей Грушевського: що далі? Відкритий лист науковців

Ліквідація львівського музею Михайла Грушевського виглядає небезпечною і нівелює, насамперед в очах ворогів України, феномен Михайла Грушевського, який уперше науково обґрунтував у "Історії України-Руси" концепцію окремішності українського народу та відстоював право українців на києво-руську спадщину і ще на початку ХХ століття кинув виклик російській історіографічній концепції: "общеруської історії й не може бути, як нема "общеруської" народності".

Марина Олійник, Олексій Дєдуш: Установа держави-агресора: чи потрібний такий коментар?

Поки Україна не повернула свій державний суверенітет на всіх своїх конституційних територіях, на законодавчому рівні необхідно внести регламентуючу норму для українських інформаційних та освітньо-наукових платформ по запобіганню прихованого російського впливу. При згадці (усному чи письмовому покликанні) російських інституцій освітнього, наукового та культурного характеру ЗМІ обов’язково мають додавати коментар на кшталт «інституція держави-агресора проти України».

Юрій Берестень: Волонтерський рух у Катеринославі під час російсько-турецької війни 1877-1878 років

Російський уряд, прикриваючись риторикою надання гуманітарної допомоги "братським народам" Балкан, намагався використати загострення військово-політичної ситуації в регіоні, де спалахнуло в 1875 році масштабне повстання проти турецького поневолення, для посилення своїх позицій у регіоні, марячи про захоплення Константинополя та реставрацію нової Візантійської імперії. Заздалегідь готуючись до війни з Османською імперією, він починає активно розгортати мережу доброчинних організацій та установ, які повинні були опікуватись гуманітарними проблемами догляду за пораненими та хворими військовими, інвалідами війни, сиротами.