Що робити з радянськими монументами?

Більшість еморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі. Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

 

Днями Історія Без Міфів і Ukrainer у рамках проєкту "Деколонізація" випустили актуальне відео про те, що нам робити з сотнями й тисячами меморіалів так званої "великої вітчизняної війни", вбудованих комуністичним режимом у наш публічний простір.

Адже, по суті, більшість таких меморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі.

Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

Відповідь на питання, що ж робити з цими радянськими монументами, яке слушно ставлять Владлен Мараєв і Богдан Логвиненко в своєму відео, дає законопроєкт, який ми з 20 колегами з різних фракцій зареєстрували ще рік тому.

Це законопроєкт №9536 "Про внесення змін до деяких законів України щодо пам'яток Другої світової війни 1939-1945 років", ухвалення якого передбачає звільнення меморіалів, пам'ятників, пам'ятних дошок, пов'язаних із Другою світовою, від комуністичної пропаганди і символіки.

Комуністичні символи і написи мають бути демонтовані з місць пам'яті протягом року з дня набуття законом чинності. Російська пропагандистська назва "велика вітчизняна війна" має бути замінена на "Другу світову", а рік початку війни – з 1941 на 1939.

Написи на меморіалах та інших місцях пам'яті Другої світової мають бути виконані українською мовою і можуть у разі потреби дублюватися іншими мовами справа чи внизу.

Ці зміни стосуються місць пам'яті у публічному просторі і не поширюватимуться на пам'ятки, розташовані на місцях поховань на кладовищах.

Якщо об'єкт несений до Державного реєстру нерухомих пам'яток, щодо нього буде ухвалено одне з 4 рішень - вилучити з реєстру, дати згоду на переміщення, вилучити окремі елементи пам'ятки або залишити в реєстрі.

Ще в серпні 2023 року законопроєкт був одностайно підтриманий профільним гуманітарним комітетом Верховної Ради. Але відтоді він так і не потрапив до сесійної зали, попри те, що це давно назрілий, юридично грамотний і політично збалансований документ.

Очевидно, що пауза з його ухваленням надто затягнулася і безпосередньо вигідна російським агресорам.

Час нарешті проголосувати законопроєкт 9536 на пленарному засіданні. Зробивши це, ми гармонізуємо між собою закони про охорону пам'яток, про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій, про декомунізацію й деколонізацію. І ще на один великий крок наблизимося до звільнення України від маркерів "русского міра".

Олександр Шевцов: Про співпрацю Радянського Союзу та нацистської Німеччини

Палінгенетичний міф, тобто міф про національне відродження після нібито історичного занепаду, був визначений як характерна складова ідеологічного виміру фашистських держав минулого. Спробуємо повернутися до складних та не менш трагічних подій перших років Другої світової війни та оцінити ті факти німецько-радянської співпраці, про які вперто намагаються забути наші північні та східні сусіди.

Богдан Червак: Євген Коновалець: перші миті повернення в Україну

Як відбулася церемонія ексгумації Голови ОУН полковника Євгена Коновальця у Роттердамі 11 серпня 2026 року.

Богдан Червак: Євген Коновалець повертається в Україну!

У Роттердамі на кладовищі "Кросвейк" відбулася ексгумація праху першого Голови ОУН полковника Євгена Коновальця.

Юрій Юзич: Замальовані обличчя на світлині

На світлині – учасники пластового табору, який розігнало КДБ влітку 1989 року. Це був перший літній табір відродженого Пласту. Називався він "імені Романа Шухевича". А його відзнакою був тризуб, який через кілька років стане державним гербом України. На щоглі майорів синьо-жовтий український національний прапор.