Що робити з радянськими монументами?

Більшість еморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі. Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

 

Днями Історія Без Міфів і Ukrainer у рамках проєкту "Деколонізація" випустили актуальне відео про те, що нам робити з сотнями й тисячами меморіалів так званої "великої вітчизняної війни", вбудованих комуністичним режимом у наш публічний простір.

Адже, по суті, більшість таких меморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі.

Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

Відповідь на питання, що ж робити з цими радянськими монументами, яке слушно ставлять Владлен Мараєв і Богдан Логвиненко в своєму відео, дає законопроєкт, який ми з 20 колегами з різних фракцій зареєстрували ще рік тому.

Це законопроєкт №9536 "Про внесення змін до деяких законів України щодо пам'яток Другої світової війни 1939-1945 років", ухвалення якого передбачає звільнення меморіалів, пам'ятників, пам'ятних дошок, пов'язаних із Другою світовою, від комуністичної пропаганди і символіки.

Комуністичні символи і написи мають бути демонтовані з місць пам'яті протягом року з дня набуття законом чинності. Російська пропагандистська назва "велика вітчизняна війна" має бути замінена на "Другу світову", а рік початку війни – з 1941 на 1939.

Написи на меморіалах та інших місцях пам'яті Другої світової мають бути виконані українською мовою і можуть у разі потреби дублюватися іншими мовами справа чи внизу.

Ці зміни стосуються місць пам'яті у публічному просторі і не поширюватимуться на пам'ятки, розташовані на місцях поховань на кладовищах.

Якщо об'єкт несений до Державного реєстру нерухомих пам'яток, щодо нього буде ухвалено одне з 4 рішень - вилучити з реєстру, дати згоду на переміщення, вилучити окремі елементи пам'ятки або залишити в реєстрі.

Ще в серпні 2023 року законопроєкт був одностайно підтриманий профільним гуманітарним комітетом Верховної Ради. Але відтоді він так і не потрапив до сесійної зали, попри те, що це давно назрілий, юридично грамотний і політично збалансований документ.

Очевидно, що пауза з його ухваленням надто затягнулася і безпосередньо вигідна російським агресорам.

Час нарешті проголосувати законопроєкт 9536 на пленарному засіданні. Зробивши це, ми гармонізуємо між собою закони про охорону пам'яток, про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій, про декомунізацію й деколонізацію. І ще на один великий крок наблизимося до звільнення України від маркерів "русского міра".

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.