Що робити з радянськими монументами?

Більшість еморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі. Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

 

Днями Історія Без Міфів і Ukrainer у рамках проєкту "Деколонізація" випустили актуальне відео про те, що нам робити з сотнями й тисячами меморіалів так званої "великої вітчизняної війни", вбудованих комуністичним режимом у наш публічний простір.

Адже, по суті, більшість таких меморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі.

Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

Відповідь на питання, що ж робити з цими радянськими монументами, яке слушно ставлять Владлен Мараєв і Богдан Логвиненко в своєму відео, дає законопроєкт, який ми з 20 колегами з різних фракцій зареєстрували ще рік тому.

Це законопроєкт №9536 "Про внесення змін до деяких законів України щодо пам'яток Другої світової війни 1939-1945 років", ухвалення якого передбачає звільнення меморіалів, пам'ятників, пам'ятних дошок, пов'язаних із Другою світовою, від комуністичної пропаганди і символіки.

Комуністичні символи і написи мають бути демонтовані з місць пам'яті протягом року з дня набуття законом чинності. Російська пропагандистська назва "велика вітчизняна війна" має бути замінена на "Другу світову", а рік початку війни – з 1941 на 1939.

Написи на меморіалах та інших місцях пам'яті Другої світової мають бути виконані українською мовою і можуть у разі потреби дублюватися іншими мовами справа чи внизу.

Ці зміни стосуються місць пам'яті у публічному просторі і не поширюватимуться на пам'ятки, розташовані на місцях поховань на кладовищах.

Якщо об'єкт несений до Державного реєстру нерухомих пам'яток, щодо нього буде ухвалено одне з 4 рішень - вилучити з реєстру, дати згоду на переміщення, вилучити окремі елементи пам'ятки або залишити в реєстрі.

Ще в серпні 2023 року законопроєкт був одностайно підтриманий профільним гуманітарним комітетом Верховної Ради. Але відтоді він так і не потрапив до сесійної зали, попри те, що це давно назрілий, юридично грамотний і політично збалансований документ.

Очевидно, що пауза з його ухваленням надто затягнулася і безпосередньо вигідна російським агресорам.

Час нарешті проголосувати законопроєкт 9536 на пленарному засіданні. Зробивши це, ми гармонізуємо між собою закони про охорону пам'яток, про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій, про декомунізацію й деколонізацію. І ще на один великий крок наблизимося до звільнення України від маркерів "русского міра".

Юрій Юзич: "Свідомо залишився, щоб боротися й загинути"

Ім’я генерала УПА тепер носитиме 31 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького. Генерала Ступницького, який боровся із московськими окупантами в Армії УНР і з весни 1943 знову на Волині, який загинув у лавах УПА. Який попри те, що більше двох десятиліть прожив під польською владою — не прийняв чужого громадянства. Мав можливість виїхати за кордон, але свідомо залишився в УПА, щоб боротись і — якщо потрібно — загинути.

Микола Тимошик: 100 літ колишній каторжанці ГУЛАГу лондонці Іванці Мащак

Сто літ тому 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Сокальщині народилася Іванка Мащак (Пшепюрська). Колишня зв'язкова ОУН-УПА, багатолітня каторжанка сталінських таборів ГУЛАУ на Колимі.

Соломія Бобровська : Історію не можна переписати, її необхідно чесно осмислювати

Сьогодні поляки на національному рівні вшановують жертв Волинської трагедії - складної сторінки нашої спільної історії, яка продовжує розділяти Київ та Варшаву.

: Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.