Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

 

2 липня новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту. А саме, Український інститут національної пам'яті: 

1) Сильна відкрита інституція.

Зміцнюємо інституційну сталість і спроможності Українського інституту національної пам'яті. Посилити компетенції Інституту. Укріпити авторитет УІНП у суспільстві через відкритість, фаховість, аргументованість і чесний діалог. Замість нав'язування – аргументоване роз'яснення. Замість пропаганди – критичне мислення.

2) Центр творення і ефективної співпраці.

Робимо УІНП ефективним державним "мозковим центром" і провідним майданчиком дискусій про національну пам'ять. Продовжувати та примножувати розвиток меморіалізації російсько-української війни. Відновити і посилити зв'язки з іншими органами державної влади та інституціями. Зміцнити горизонтальні зв'язки з експертним середовищем та громадянським суспільством. 

3) Сильна інклюзивна національна пам'ять.

Популяризуємо тисячолітню історію українського народу не озираючись на сторічні російські наративи. Розповісти про історію України без огляду на Схід, так, ніби Росії ніколи не існувало. Посилити взаємну інтегрованість пам'ятей України та Європи. Ми не йдемо до Європи – ми повертаємось додому.

4) Активна комунікація і протидія ворожим наративам. 

Посилюємо УІНП в інформаційному середовищі. Говорити про історію зрозумілою мовою. Підтримати державу в ефективній протидії російській пропаганді та дезінформації. 

5) Широка контекстуальна рамка історії.

Говоримо не лише про історію України у ХХ столітті, а й фокусуватись на інших періодах української історії. Оприявнити для суспільства тисячолітню традицію українського державотворення і її тяглість.

Ці п'ять напрямків визначають стартову рамку діяльності Інституту під новим керівництвом. Розширені вектори роботи, стратегічні цілі та ключові завдання роботи Інституту будуть представлені згодом.

Теми

Олексій Мустафін: "Відплата за поразку", або навіщо Тохтамиш захопив Москву

26 серпня 1382 року володар Улуса Джучі хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. Це сталося лише через два роки після битви на Куликовому полі у верхів'ях Дону, в який місцевому князю Дмитру чи не вперше вдалося взяти гору над великим татарським військом. Тож іноді припускають, що акція Тохтамиша була нічим іншим, як "відплатою за поразку".

Арсен Зінченко: Політична програма державотворення

Ще наприкінці 1980-х – на зорі 90-х років українська молодь йшла на вулиці з гаслами "Україна виходить з СРСР!", "Ні – союзному ярму!", "Ні – союзному договору!". Це був визначальний напрямок руху – до повалення кривавої комуністичної системи, до народовладдя і відповідальної перед народом держави, до звільнення від пут русифікації, до прав людини і головне – до відновлення самостійної і суверенної Української держави.

Юрій Юзич: Церемонія прощання з прапором

На наших цвинтарях майорять десятки тисяч прапорів, багато із яких - національні. На сонці, вітрі та дощі вони знищуються. За давньою лицарською традицією, яка плекається і в Пласті: прапор не можна прати, його - якщо не піддається реставруванню і не підлягає збереженню - можна лише спалити.

Богдан Червак: Україна між державною традицією УНР та УРСР

Щоб подолати більшість історичних міфів, створених та поширених Москвою, буде достатньо щоб Верховна Рада України ухвалила нормативно-правовий акт, який встановить юридичний та історичний зв'язок України з попередніми українськими державними утвореннями. Зокрема у законі слід юридично закріпити, що 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і те, що вона є державою правонаступницею Української Народної Республіки.