Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

 

2 липня новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту. А саме, Український інститут національної пам'яті: 

1) Сильна відкрита інституція.

Зміцнюємо інституційну сталість і спроможності Українського інституту національної пам'яті. Посилити компетенції Інституту. Укріпити авторитет УІНП у суспільстві через відкритість, фаховість, аргументованість і чесний діалог. Замість нав'язування – аргументоване роз'яснення. Замість пропаганди – критичне мислення.

2) Центр творення і ефективної співпраці.

Робимо УІНП ефективним державним "мозковим центром" і провідним майданчиком дискусій про національну пам'ять. Продовжувати та примножувати розвиток меморіалізації російсько-української війни. Відновити і посилити зв'язки з іншими органами державної влади та інституціями. Зміцнити горизонтальні зв'язки з експертним середовищем та громадянським суспільством. 

3) Сильна інклюзивна національна пам'ять.

Популяризуємо тисячолітню історію українського народу не озираючись на сторічні російські наративи. Розповісти про історію України без огляду на Схід, так, ніби Росії ніколи не існувало. Посилити взаємну інтегрованість пам'ятей України та Європи. Ми не йдемо до Європи – ми повертаємось додому.

4) Активна комунікація і протидія ворожим наративам. 

Посилюємо УІНП в інформаційному середовищі. Говорити про історію зрозумілою мовою. Підтримати державу в ефективній протидії російській пропаганді та дезінформації. 

5) Широка контекстуальна рамка історії.

Говоримо не лише про історію України у ХХ столітті, а й фокусуватись на інших періодах української історії. Оприявнити для суспільства тисячолітню традицію українського державотворення і її тяглість.

Ці п'ять напрямків визначають стартову рамку діяльності Інституту під новим керівництвом. Розширені вектори роботи, стратегічні цілі та ключові завдання роботи Інституту будуть представлені згодом.

Теми

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.